Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Північна Америка
Північна Америка — материк (континент) у Західній півкулі, північна частина частини світу Америки. Повністю розташований у північній півкулі та майже повністю — у західній. На півночі омивається Північним Льодовитим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на заході — Тихим океаном, на півдні — Карибським морем; також на півдні з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Загальна площа 24 709 000 км², що становить близько 4,8 % площі планети або 16,5 % площі її суші. Фауна Північної Америки включає бізона, чорного ведмедя, ягуара, пуму, лугового собаку, індику, вилорогу, єнота, койота та метелика-монарха. Відомі рослини, які були одомашнені в Північній Америці, включають тютюн, кукурудзу, кабачки, помідори, соняшник, чорницю, авокадо, бавовну, перець чилі та ваніль.
Stanleycaris — вимерлий монотипний рід радіодонтів хурдиїд, який існував у Канаді в середньому кембрії. Типовим видом є Stanleycaris hirpex. Stanleycaris був описаний з формації Стівен поблизу льодовика Стенлі сланців Берджес, були також неофіційні повідомлення про знахідки на горі Одарай. Тварина мала три ока, що раніше не зустрічалось в інших родів радіодонтів.
Balhuticaris — рід викопних кембрійських членистоногих із сланців Берджес, що відрізняється величезною кількістю сегментів. Типовий і єдиний вид — Balhuticaris voltae.
Pampatherium — вимерлий рід неповнозубих (Xenarthra), що жив в Америці в плейстоцені. Деякі види вимерли прямо на межі плейстоцену і голоцену.
Merycoidodon — вимерлий рід травоїдних парнокопитних родини Merycoidodontidae, більш відомий під назвою Oreodon. Він був ендемічним для Північної Америки в період від середнього еоцену до середнього міоцену (46-16 млн років тому) та існував приблизно 30 мільйонів років.
Ornithomimus — рід динозаврів орнітомімід, відомий з території сучасної Північної Америки пізнього крейдяного періоду. Орнітомім був швидким двоногим тероподом, який, як свідчать викопні рештки, був покритий пір’ям і мав маленький беззубий дзьоб, що може вказувати на всеїдність. Його зазвичай класифікують на два види: типовий вид, Ornithomimus velox, і Ornithomimus edmontonicus.
Arizonasaurus – це архозавр із родини Ctenosauriscidae, відомий із середнього тріасу (243 млн років тому) формації Моенкопі в північній Аризоні. Таксон характеризується великим спинним вітрилом, утвореним подовженими остистими відростками хребців. Типовий вид, Arizonasaurus babbitti, був названий Самуелем Полом Уеллсом (Samuel Paul Welles) в 1947 році на основі кількох зубів і верхньої щелепи, позначених як зразок UCMP 36232. Досить повний скелет був знайдений у 2002 році Стерлінгом Несбіттом (Sterling Nesbitt).
Dakotadon — рід динозаврів із клади Styracosterna інфраряду орнітоподів (Ornithopoda), що включає єдиний вид — Dakotadon lakotaensis. Відомий із формації Лакота на території сучасної Південної Дакоти (США) і датується барремським віком (нижня крейда). Вперше він був описаний під назвою Iguanodon lakotaensis, але в 2008 році Грегорі Пол (Gregory S. Paul) виділив його в окремий рід. У 2010 році за результатами кладистичного аналізу рід перенесли у кладу Styracosterna.
Hymenocaris — рід кембрійських ракоподібних з підкласу Phyllocarida. Деякі види, спочатку віднесені до Hymenocaris, пізніше були передані до Canadaspis, наприклад, Canadaspis perfecta (Hymenocaris perfecta), залишивши валідним лише Hymenocaris vermicauda. Однак, відмінності між Hymenocaris і Canadaspis були використані для виправдання створення окремої родини, Hymenocarididae та ряду Hymenostraca для Hymenocaris, хоча також іноді його поміщають до родини Canadaspididae ряду Canadaspidida.
Harpagofututor – вимерлий рід хрящових риб з раннього карбону (міссісіпський період) Північної Америки. Це була рибина у формі вугра та майже без луски. Близько 20 см завдовжки вона плавала з деякою допомогою плавців, але також покладалася на рух всього тіла. Зуби були пристосовані до поїдання молюсків.
Ursulinacaris — рід гурдіїдних радіодонтів з кембрію Північної Америки, що містить один відомий вид, Ursulinacaris grallae. Тварина була описана у 2019 році на основі скам’янілостей головних придатків, виявлених у 1990-х і пізніше.