Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Азія
Азія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,1 млрд (на 2010 рік), що становить 60 % від населення Землі. Велика територія, різноманітні кліматичні показники та складний рельєф Азії зумовили видове багатство її тваринного світу. Материкова Азія розташована у трьох біогеографічних царствах: Палеарктика, Індомалая та Афротропіка. Морські біогеографічні райони навколо Азії пов’язані з океанами, які оточують цю частину світу. На території суходолу Азії розташовано прісноводні біогеографічні регіони басейнів Тихого, Північного Льодовитого, Індійського, Антарктичного океанів та безстічні басейни. Азія має багато ендемічних тварин, наприклад велика панда, мала панда, малайський ведмідь, бик-гаур, орангутанг, кінь Пржевальського, ірбіс, тигр.
Penelopognathus — рід динозаврів, які жили в ранньому крейдяному періоді. Це був ігуанодонт та предок гадрозавридів. Його відкриття підтримує гіпотезу, що гадрозавроїди походять з Азії. Скам’янілості були знайдені у формації Байін-Гобі на території сучасного Китаю.
Wufengella – рід томмотиідів, що існував на території сучасного Китаю в кембрійський період, приблизно 518 мільйонів років тому. Типовий вид – Wufengella bengtsoni. Своєю будовою Wufengella нагадує предка всіх Lophophorata (брахіоподи, фороніди та мохуватки).
Monjurosuchus — рід хорістодерових рептилій, що мешкали на території сучасних Китаю та Японії в ранньому крейдяному періоді. У нього були великі очі, округлий череп, міцні ноги з короткими кігтями і довгий тонкий хвіст. Були знайдені скам’янілості з м’якими тканинами, що свідчать про те, що Monjurosuchus мав м’яку шкіру і перетинчасті лапи.
Gobihadros — рід базальних гадрозавроїдних динозаврів, що мешкали в Азії в пізньому крейдяному періоді на території сучасної формації Баян-Ширех (сеноман-сантон). Рід містить лише типовий вид Gobihadros mongoliensis. Його приблизна довжина становила 7,5 м.
Chilotherium — рід носорогових, який жив в пізньому міоцені – до пліоцену 15-2 мільйонів років тому. Ареал поширення хілотерія був від Азії до Північно-Східної Європи. Відомо близько одинадцяти видів хілотеріїв.
Веслоніс китайський (Psephurus) — вимерлий рід прісноводних риб родини веслоносові. Типовий і єдиний вид — китайський веслоніс (Psephurus gladius). У 2020 році науковці оголосили вид вимерлим, а формально віднесений до вимерлих видів Міжнародним союзом охорони природи у липні 2022 року.
Luopterus – вимерлий рід анурогнатидних птерозаврів, що містить лише голотипний вид L. mutoudengensis, відомий з середньоюрської формації Тяоцзишань в Цінлун, північна провінція Хебей, Китай. Спочатку він був названий як вид Dendrorhynchoides у 2012 році, але був перенесений до роду Luopterus у 2020 році. Luopterus мав розмах крил близько 40 сантиметрів, що робить його одним з найменших відомих птерозаврів.
Behemotops — вимерлий рід травоїдних морських ссавців. Він жив з раннього олігоцену (рупеля) до пізнього олігоцену (33,9—23 млн років). Це найпримітивніший відомий десмостилій, який, як вважають, є близьким до предків усіх інших десмостиліїв. Родова назва походить від імені біблійного чудовиська Бегемот, Лінней та інші вважають його бегемотом.
Zhongornis — рід примітивних представників клади Avialae, що жили в ранній крейді. Він був знайдений у породах формації Ісянь у місті Лінюань (Китай) і описаний Гао (Gao) з колегами у 2008 році.
Feilongus — рід птерозаврів з підродини Moganopterinae родини Ctenochasmatidae, що жили протягом баремського – аптського віків (129,4-113,0 млн років тому) нижнього крейдяного періоду. Викопні рештки знайдені в нижньокрейдових відкладах формацій Ісянь у Бейпяо та Цзюфотан (Ляонін, Китай).