Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Азія Азія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,1 млрд (на 2010 рік), що становить 60 % від населення Землі. Велика територія, різноманітні кліматичні показники та складний рельєф Азії зумовили видове багатство її тваринного світу. Материкова Азія розташована у трьох біогеографічних царствах: Палеарктика, Індомалая та Афротропіка. Морські біогеографічні райони навколо Азії пов’язані з океанами, які оточують цю частину світу. На території суходолу Азії розташовано прісноводні біогеографічні регіони басейнів Тихого, Північного Льодовитого, Індійського, Антарктичного океанів та безстічні басейни. Азія має багато ендемічних тварин, наприклад велика панда, мала панда, малайський ведмідь, бик-гаур, орангутанг, кінь Пржевальського, ірбіс, тигр.
Panacanthocaris — рід з вимерлої групи ракоподібних, відомої як Kazacharthra. Це близькі родичі сучасних щитнів (Notostraca), відомі переважно з середини-кінця тріасу Центральної Азії. Відомі ще можливі німецькі родичі як з пізнього тріасу, так і з пізнього палеозою.
Ampyx — ордовиксько-силурійський рід асафідних трилобітів родини Raphiophoridae. Види Ampyx характеризуються трьома видовженими шипами на головному щиті, по одному шипу на кожній вільній щоці та одним шипом, що виходить з глабелли.
Yanbeilong — вимерлий рід стегозаврів з ранньокрейдової (альб) формації Zuoyun в провінції Шаньсі, Китай. Типовий і єдиний вид — Y. ultimus. Вважається однією з наймолодших достовірних знахідок групи. Іншими пізніми представниками є Mongolostegus з Монголії та можливі рештки стегозавра з групи Хекоу в Китаї, обидва з яких датуються аптом-альбом.
Tsaagan — рід динозаврів-дромеозаврів з джадохтинської формації пізньої крейди Монголії.
Grippia — рід ранніх іхтіоптеригій, вимерлої групи рептилій, що нагадували дельфінів. Єдиний вид — Grippia longirostris. Це була відносно невелика тварина, довжиною близько 1-1,5 метрів. Викопні рештки зі Шпіцбергену зі зразка SVT 203 спочатку були віднесені до G. longirostris, але зараз вважається, що вони належали до неіхтіоптеригієвих діапсид, споріднених з Helveticosaurus.
Eunotalia — викопний рід цикадових комах з надродини Cicadoidea (Cicadomorpha, Hemiptera) описаний у 2024 році. Типовий та єдиний вид — Eunotalia emeryi. Рештки датуються крейдовим періодом (близько 100 млн років) та походять з бірманського бурштину (М’янма).
Gandititan — вимерлий рід титанозаврових зауроподових динозаврів з пізньокрейдової формації Чжоутянь в Китаї. Рід містить єдиний вид, G. cavocaudatus, відомий за частковим скелетом.
Varanosuchus — вимерлий рід атопозаврових неозухій з ранньокрейдової формації Сао Кхуа в Таїланді. Він відомий за трьома особинами, які зберегли різноманітний посткраніальний матеріал і повний череп. Визнається лише один вид — Varanosuchus sakonnakhonensis.
Urmiatherium — вимерлий парнокопитний ссавець, що належав до родини бикових (Bovidae). Жив у верхньому міоцені (близько 7 – 5,5 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Азії.
Pachyaena — рід міцно складених, відносно коротконогих мезоніхід, ранньокайнозойських ссавців, які еволюціонували до появи сучасних копитних або хижаків і поєднували в собі характеристики, подібні до тих і інших.