Geogaranya

Час існування:
Місце проживання:

Geogaranya — рід псевдоскорпіонів описаний у 2024 році з буровугільної шахти Валя, Камбейський басейн, Гуджарат. Типовий та єдиний вид — Geogaranya valiyaensis. Він датується раннім еоценом.

Псевдоскорпіони (Pseudoscorpiones) — ряд павукоподібних, розміром зазвичай не більше 2—3 міліметрів, рідко до 7 мм. Широко поширені в природі, але малопомітні, через невеликі розміри і прихований спосіб життя. Свою назву ряд отримав завдяки тому, що педипальпи псевдоскорпіонів, як і в скорпіонів, закінчуються хапальними клішнями. Псевдоскорпіони, як правило, корисні для людини, оскільки вони полюють на личинок молі, личинок шкіроїдів, сіноїдів, мурах, кліщів і плодових мушок.

50-мільйонний шматок камбейського бурштину з Geogaranya valiyaensis був знайдений у кар’єрі з видобутку бурого вугілля Валя (Valia). Він є частиною Камбейської сланцевої формації, в басейні Камбей, штат Гуджарат, Індія. Камбейська сланцева формація перекриває Деканські трапи і підстилається палеоценово-нижньоеоценовою формацією Вагадхол.

Назва роду походить від поєднання назви сучасного роду Geogarypus та слова Aranya, що в перекладі з санскриту означає “пустеля”. Видовий епітет надано на честь буровугільної шахти Валя.

За словами вчених, Geogaranya valiyaensis є однією з найменших відомих скам’янілостей псевдоскорпіонів в бурштині з басейну Камбая. Його знахідка доповнює біорізноманіття членистоногих, що мешкали на корі, виявлених в еоценовому бурштині із Західної Індії.

G. valiyaensis відрізняється від інших родів родини Geogarypidae наявністю панцирних крилець, меншими розмірами, трикутним панциром, очима на очних горбках, винятково довгими клішнями, небулаводібними щетинками, чітко гранульованою просомою та відмінностями в артикуляції між придатками.

Відкриття однієї з найменших відомих дорослих особин псевдоскорпіона в бурштині з басейну Камбая дає уявлення про таксони членистоногих, що жили на корі, подібні до викопних таксонів, зафіксованих у балтійському та біттерфельдському бурштині, які існували в ранньому еоцені.

Наявність незвично великих педипальп в Geogaranya допускає можливість форезу, а також того, що види з недеревних біотопів можуть ненавмисно потрапляти в бурштин разом з своїми літаючими хазяями. Форез — це тимчасові коменсалістичні відносини, коли організм прикріплюється до організму хазяїна виключно для пересування.

Наземне середовище, яке сприяло формуванню Geogaranya, кваліфікується як можливий гондванський релікт, коли відбувся значний перехід від помірного до тропічного поясу через екватор. Знахідки прісноводних ракоподібних (остракод) у бурштині з подібної місцевості свідчать про те, що в регіоні могли існувати системи відкритих водойм, які проникали глибоко в еоценовий ліс, з навислими гілками смолистих дерев навколо цих водойм.

Скам’янілості
Geogaranya valiyaensis
Джерела
  1. https://uk.wikipedia.org/wiki/Псевдоскорпіони
  2. https://palaeo-electronica.org/content/2024/5207-pseudoscorpion-in-indian-amber
  3. https://twitter.com/PalaeoE/status/1787548786614497752
  4. https://palaeo-electronica.org/content/2024/5207-pseudoscorpion-in-indian-amber
  5. https://palaeo-electronica.org/content/2024/5208-pseudoscorpion-in-indian-amber-abstracts
  6. https://www.sci.news/paleontology/geogaranya-valiyaensis-12921.html
Поширити

Залишити коментар