Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Африка Африка — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. Загальна площа континенту становить понад 30,27 млн км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу. На південь і північ від екватора, в субекваторіальному поясі бувають сухий і вологий періоди, що творять неповторну природу саван, серед безкрайніх рівнинних просторів яких декілька мільйонів років тому з’явились наші першопредки (сахельантроп, австралопітек африканський і афарський, людина прямоходяча, уміла і працююча) і від 300—260 тис. років тому проходила перші етапи своєї еволюції людина розумна. Жива природа континенту своєрідна і неповторна, тут збереглось найбільше видів мегафауни, оскільки вона зазнала найменшого впливу під час четвертинного вимирання.
Falciscaris — вимерлий рід радіодонтів з родини Hurdiidae, включає один вид, Falciscaris mumakiana. Його скам’янілості були знайдені переважно в формації Фезуата (тремадокський вік, ордовик) в Марокко. Один екземпляр, віднесений до цього роду (на прізвисько «Guole Appendage»), також відомий з формації Цзяншань-Санду в Китаї.
Apidium — рід викопних людиноподібних приматів родини Parapithecidae. Рід існував у кінці еоцену на початку олігоцену у Північній Африці. Скам’янілості Apidium часто зустрічаються в відкладеннях Фаюма в Єгипті. Знахідки більш раннього виду, Apidium moustafai, рідкісні. Скам’янілості пізнішого виду, Apidium phiomense, досить поширені.
Eopelecanus — вимерлий рід пеліканів з формації Біркет-Карун у Ваді-ель-Хітан в Єгипті, що датується пізнім еоценом. Голотип, права гомілка, виявлена в 2008 році, є найдавнішим на сьогоднішній день свідченням існування пеліканів. Типовий і єдиний відомий вид — E. aegyptiacus.
Wadisuchus — вимерлий рід крокодилоподібних плазунів з родини Dyrosauridae. Єдиним відомим видом є Wadisuchus kassabi, описаний у 2025 році на основі викопних решток, знайдених у Західній пустелі Єгипту. Знахідка датується пізньою крейдою (приблизно 80 мільйонів років тому) і є найдавнішим свідченням існування дирозавридів.
Tselfatia — рід вимерлих променеперих риб (Actinopterygii) із ряду Tselfatiiformes, відомий з відкладів крейдяного періоду. Типовий вид — Tselfatia formosa, описаний Камілем Арамбуром (Camille Arambourg) у 1943 році за знахідками в Джебл-Целфат в Марокко. Пізніше викопні рештки цього роду були виявлені також у Північній та Південних Америках та Європі.
Mioeuoticus — вимерлий рід приматів родини лорієвих з міоцену Східної Африки. Це єдиний рід в підродині Mioeuoticinae. Mioeuoticus був відносно невеликою твариною розміром як потто (Perodicticus). Ймовірно, він був всеїдним та харчувався фруктами та комахами.
Angelacanthus — вимерлий рід дрібних хрящових риб (акантодів), що жив у пізньому девоні (фаменський ярус). Він представлений єдиним видом — Angelacanthus acus, раніше описаним як Diplacanthus acus.
Konobelodon — вимерлий ссавець з родини амебелодонтид. Жив у верхньому міоцені (приблизно 12–7 мільйонів років тому), його скам’янілості були знайдені в Північній Америці, Європі, Африці та Азії.
Sekhmetops — вимерлий рід хижих ссавців-гієнодонтів з раннього олігоцену формації Джебель-Катрані в Єгипті. Рід містить два види, S. africanus і S. phiomensis, обидва з яких спочатку були віднесені до роду Pterodon.
Favosites — викопний рід пластинчатих коралів, що характеризується полігональними щільно розташованими коралітами (що дало йому загальну назву «стільниковий корал»). Стінки між коралітами пронизані порами, відомими як муральні пори, які дозволяли передавати поживні речовини між поліпами.