Eomellivora – вимерлий рід доісторичних мустелових, тісно пов’язаний з медоїдом (Mellivora capensis) та відомий з міоцену Євразії та Північної Америки і, можливо, Африки.
Місце життя: Африка
Африка — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. Загальна площа континенту становить понад 30,27 млн км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу. На південь і північ від екватора, в субекваторіальному поясі бувають сухий і вологий періоди, що творять неповторну природу саван, серед безкрайніх рівнинних просторів яких декілька мільйонів років тому з’явились наші першопредки (сахельантроп, австралопітек африканський і афарський, людина прямоходяча, уміла і працююча) і від 300—260 тис. років тому проходила перші етапи своєї еволюції людина розумна. Жива природа континенту своєрідна і неповторна, тут збереглось найбільше видів мегафауни, оскільки вона зазнала найменшого впливу під час четвертинного вимирання.
Daouitherium
Daouitherium — рід вимерлих примітивних хоботних з вимерлої родини Numidotheriidae. Жив в ранньому еоцені близько 55 мільйонів років тому в Північній Африці. Рештки цієї тварини, що складаються з фрагментів щелеп і зубів, були виявлені на території фосфатного басейну Улед Абдун (Ouled Abdoun Basin) в Марокко. За оцінками, тварина важила від 80 до 170 кг, що робить її одним з найбільших ранніх ссавців, відомих з Африки. За іншими оцінками вага Daouitherium сягала 200 кг.
Priscomyzon
Priscomyzon riniensis – це вимерла мінога, яка мешкала близько 360 мільйонів років тому під час пізнього девону в морському або лиманному середовищі в Південній Африці. Це невелике безщелепне анатомічно схоже на міног з Мазон-Крік, але старше приблизно на 35 мільйонів років. Ключові особливості тварини – перший відомий великий ротовий диск, циркуморальні зуби та зябровий скелет.
Dorcatherium
Dorcatherium (лат., від грец. δορκάς – косуля або газель-доркас і θηρίον – звір) – рід вимерлих ссавців з родини оленцевих. Скам’янілості виявлені в Європі, Східній Африці і в районі гірського хребта Сивалик (Гімалаї). Відомі з міоцену і пліоцену.
Sivatherium
Sivatherium — вимерлий рід жирафових, що був поширений в пліоцені – верхньому плейстоцені від Африки до Східної Азії (особливо у Індії). Африканський вид, Sivatherium maursium, іноді відносять до роду «Libyatherium». Sivatherium, можливо, вимер не раніше, ніж 8000 років тому, оскільки зображення, які дуже його нагадують, відомі з давніх наскельних малюнків в пустелі Сахара.
Stomatosuchus
Stomatosuchus — рід гігантських крокодиломорфів з родини Stomatosuchidae, що жили за часів крейдяного періоду (верхній сеноман, 99,6-93,5 млн років тому). Родова назва походить від грецьких слів Στοματο- + -σοῦχος, буквально — крокодил з великою пащею. Включає єдиний типовий вид — Stomatosuchus inermis. Описаний Е. Штромером (Ernst Stromer) в 1925 році на підставі черепа, виявленого в 1912 році в оазисі Бахарія (Єгипет). Єдиний зразок був знищений під час бомбардування Мюнхена в 1944 році.