Litovoi — рід багатогорбкозубих ссавців 🦤 Вимерлий світ

Litovoi — викопний рід багатогорбкозубих ссавців родини Kogaionidae, що існував у кінці крейдового періоду. Типовий вид — Litovoi tholocephalos.

Рештки ссавця знайдені у 2014 році в Румунії, територія якої у кінці крейди була островом Хацег.Збереглися велика частина черепа, хребці, ребра, кістки кінцівок і тазу. Рештки вивчали палеонтологи під керівництвом Золтана Цсікі-Сави (Zoltán Csiki-Sava) з Бухарестського університету. У 2018 році дослідники назвали новий рід і вид Litovoi tholocephalos, в честь волоського воєначальника XIII століття Літовоя. Видова назва відображає форму черепа тварини, в перекладі з грецького tholocephalos — куполоподібна голова.

Багатогорбкозубі були названі так за те, що у них на корінних зубах виростали горбки. Ссавці з цього ряду мешкали по всій планеті, на материках Лавразія (у Північній півкулі) і Гондвана (у Південній). З’явилися вони в юрському або навіть тріасовому періоді і зникли близько 35 мільйонів років тому, в палеогені. Зовні вони були схожі на гризунів, а за розмірами варіювали від розмірів сучасної миші до гігантського викопного бобра, що важив близько 100 кілограмів. Ці ссавці займали різні екологічні ніші — жили в норах, як сучасні ховрахи, на деревах, як білки, або на відкритих просторах, як тушканчики. Судячи з будови таза, багатобугорчасті, подібно до сучасних сумчастих, народжували крихітних недорозвинених дитинчат.

Судячи з різноманітності видів, знайдених на території сучасної Азії, багатогорбкозубі з’явилися саме там. Але вони процвітали і на території сучасної Європи. Так, у Румунії, Франції, Іспанії та Бельгії неодноразово знаходили скам’янілості тварин із сімейства когаіонід (Kogaionidae). Вони з’явилися наприкінці крейдяного періоду на території сучасної Румунії, яка на той час являла собою архіпелаг. Ймовірно саме тому вони й вижили під час крейдяно-палеогенового вимирання і зникли близько 55 мільйонів років тому. Як і в деяких сучасних гризунів, у когаіонід була руда емаль зубів. Вони були невеликих розмірів і важили до 180 грамів (приблизно як сучасний чорний щур середньої вгодованості). Деякі когаіоніди, імовірно, були комахоїдними.

Litovoi зовні був схожим на інших багатогорбкозубих. Він важив близько 160 г.

Судячи з розмірів черепа L. tholocephalos, у нього був дуже маленький мозок. Дослідники порівняли співвідношення розмірів черепа до розміру тіла у 533 викопних ссавців і предків ссавців, цинодонтів (звіроподібних ящерів). У Litovoi це співвідношення виявилося порівнянним з розмірами мозку цинодонтів або базальних ссавців, і меншим, ніж у решти багатогорбкозубих. Водночас деякі відділи мозку — нюхові цибулини та мозочок, що відповідає за координацію рухів і рівновагу, — виявилися непропорційно великими. Дослідники пояснюють таку невідповідність тим, що тварини жили на острові і тому в них розвинулася острівна карликовість. З іншого боку, вчені зауважують, що розміри тіла в цих ссавців разом із мозком не зменшилися. До того ж зменшення мозку виявилося вибірковим, мабуть, гострий нюх і хороша координація були важливі для Litovoi.

Відомо, що мізки дуже метаболічно дорогі органи, а деякі інші вимерлі острівні ссавці, як-от бегемоти, гомініди та кози, еволюціонували в бік зменшення розмірів мозку. Сучасні землерийки навіть сезонно скорочують розмір свого мозку, щоб заощадити енергію.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter