Kholumolumo, раніше “Kholumolumosaurus” або “Thotobolosaurus” — вимерлий рід зауроподоморфних динозаврів з формації Нижній Елліот, Мапхуценг, Лесото, тісно пов’язаний з Sarahsaurus. Типовий вид, Kholumolumo ellenbergerorum, був офіційно описаний у 2020 році. Родова назва відсилає до назви дракона, якого місцеві жителі асоціюють з динозаврами.
У 1930 році Самуель Мотсоане (Samuel Motsoane), директор Паризької євангельської місіонерської школи в Бетесді в Лесото, знайшов розкидані кістки динозаврів. Набагато пізніше, у 1955 році, він розповів про це протестантському місіонеру Полю Елленбергеру (Paul Ellenberger). Вже у вересні 1955 року П. Елленбергер і його брат Франсуа Елленбергер (François Ellenberger) виявили кісткове ложе в безпосередній близькості від купи сміття в декількох метрах від тубільних хатин в селі Мапхуценг на заході Лесото, в шарі формації Елліот. Місцеві жителі називали це місце Thotobolo ea ‘Ma-Beata, “сміттєва купа матері Беати”.
У листопаді 1955 року авторів знахідки підсилили південноафриканські палеонтологи Альфред Уолтер Кромптон (Alfred Walter Crompton) і Розалі Евер (Rosalie F. “Griff” Ewer). Про відкриття було повідомлено в науковій літературі вже у 1955 році. Розкопки продовжувалися з лютого 1956 року і наприкінці другого польового сезону кількість знахідок зросла до 683. Вони були зібрані з поверхні площею тридцять п’ять квадратних метрів. Брати Елленбергер коротко описали знахідки в 1956 році. Скам’янілості були перевезені до Південноафриканського музею в Кейптауні в 1957 році. Затримки в їх підготовці стали причиною розриву між Кромптоном і Елленбергерами.
У 1959 році брати Елленбергери з дружиною Франсуа — Елен, продовжили розкопки у співпраці з французькою командою з Паризького національного музею природничої історії. Ця команда включала серед інших Леонарда Гінзбурга (Léonard Ginsburg) та Жана Фабра (Jean Fabre). Було зібрано понад двісті додаткових фрагментів. Пізніше в 1960 році повідомлялося про вісім слідів динозавра, виявлених на поверхні сімдесяти квадратних метрів. Три окремі сліди були перевезені до Університету Монпельє, але наразі вони втрачені. Полем Елленбергером, Гінзбургом, Фабром та Крістіаною Мендрез (Christiane Mendrez) були проведені додаткові розкопки у 1963 році. Нарешті у 1966 році Франсуа Елленбергер та Гінзбург уперше детально описали кістки та віднесли їх до Euskelosaurus browni.
У вересні 1970 року відбулися останні розкопки Пола Елленбергера, Гінзбурга, Фабра та Бернара Баттейла (Bernard Battail). Як і в 1959 році, скам’янілості були відправлені до Парижа, в результаті чого їх загальна кількість склала близько чотирьохсот. Зробивши висновок, що це новий для науки таксон, Поль Елленбергер спочатку назвав його “Thotobolosaurus”, що означає “ящір з сміттєвої купи”, посилаючись на місце, де був знайдений голотип. У 1970 році Елленбергер при повторному описі матеріалу запропонував видову назву “Thotobolosaurus mabeatae”, однак ця назва виявилася недійсною.
У 1996 році в неопублікованій дисертації Франсуа-Ксав’є Гофре (François-Xavier Gauffre) вид коротко згадувався як “Kholumolumosaurus ellenbergerorum”. Ця назва також виявилася невірною.
Нарешті, у 2020 році вид Kholumolumo ellenbergerorum, скорочена форма однієї з оригінальних назв, офійійно назвали Клер Пейр де Фабрег (Claire Peyre de Fabrègues) і Ронан Аллен (Ronan Allain). Родова назва дана в честь холумолумо або ксодумодумо — гігантської рептилії, яку іноді описують як дракона, ящірку або крокодила з міфології народу сото. Басото використовують це слово для позначення динозаврів. Видова назва віддає честь родині Елленбергер.
Голотип, MNHN.F.LES381m, був знайдений у шарі формації Нижній Елліот, що датується норієм. Він складається з повної правої великогомілкової або гомілкової кістки. Кілька інших кісток з паризького матеріалу були визначені як паратипи. Весь додатковий зауроподоморфний матеріал з Мапхуценга, знайдений у Франції або Південній Африці, був віднесений до цього виду. Були знайдені лише розчленовані кістки, включаючи невелику кількість черепного матеріалу. Вони представляють щонайменше п’ять, ймовірно, близько десяти особин.
Kholumolumo був великим зауроподоморфом, який, за оцінками, сягав до 9 метрів завдовжки. Це зробило б його однією з найбільших відомих норійських тварин. Його вага була оцінена за окружністю стегнової кістки. Якщо він був двоногим, що автори опису вважають ймовірним, то вага вказана в 1754 кілограми. Чотиринога тварина могла важити 3963 кілограми.
Оскільки повних скелетів Kholumolumo не виявлено, багато з того, що відомо про його зовнішній вигляд і раціон харчування, доводиться виводити від його близьких родичів. Швидше за все, це була травоїдна тварина, схожа на таких динозаврів, як Sarahsaurus.
Голотип демонструє унікальне поєднання ознак, які самі по собі не є унікальними. Гомілкова кістка дуже коротка і міцна, її окружність становить 53% від довжини: у всіх інших відомих незауроподів це співвідношення нижче 0,49, за винятком Antetonitrus і Blikanasaurus. Вона звужується донизу, як зсередини, так і ззовні, та має прямий передній і задній край, на відміну від Antetonitrus.
Скам’янілості
Джерела
- https://at.tumblr.com/alphynix/it-came-from-the-trash-heap-we-dont-talk-about/
- https://extinct-animals.fandom.com/ru/wiki/Колумолумо
- https://blog.everythingdinosaur.com/blog/_archives/2020/11/26/kholumolumo-ellenbergerorum-a-dinosaur-from-a-rubbish-dump.html
- https://dinopedia.fandom.com/wiki/Kholumolumo
- https://www.deviantart.com/dinostavros/art/Kholumolumo-ellenbergerorum-868046767
- https://www.deviantart.com/cisiopurple/art/Kholumolumo-838491968
- https://prehistoria.fandom.com/es/wiki/Kholumolumo
- https://dinodata.de/animals/dinosaurs/pages_k/kholumolumo.php
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Kholumolumo
- https://en.wikipedia.org/wiki/Kholumolumo