Isisfordia — вимерлий рід крокодилоподібних, тісно пов’язаний з крокодилами. Він мешкав на території Австралії в середній крейді (альбсько-сеноманський віки).
Типовий вид, I. duncani був виявлений в формації Вінтон в Айзісфорді, штат Квінсленд, Австралія, в середині 1990-х років. Було виявлено більшу частину тварини, за винятком передньої частини черепа. Під час наступної експедиції на це ж місце палеонтологи виявили повний череп, який відрізнявся від оригінального зразка лише розмірами. Вид був названий на честь першовідкривача, колишнього заступника мера міста Айзісфорда Яна Дункана (Ian Duncan).
Другий вид I. molnari був названий у 2019 році за черепною коробкою, знайденою у формації Гріман-Крік поблизу Лайтнінг-Ридж. Вид описано на основі решток, що були знайдені у Квінсленді ще у 1917 році та зберігалися неописаними в Австралійському музеї в Сіднеї. Потім, на початку 2000-х, фрагменти черепа Isisfordia molnari виявили в шматку опала, згодом їх також придбав Австралійський музей. Свою назву вид отримав на честь австралійського вченого Ральфа Молнара.
Вид Crocodylus (Bottosaurus) selaslophensis, заснований на фрагменті верхньої щелепи з тієї ж формації, був віднесений до I. molnari. Пізніше, однак, Харт (Hart, 2020) зазначив, що голотип selaslophensis не перетинається з голотипом AM F125553. Вчений зберіг останній згаданий вид як окремий, I. selaslophensis, хоча і припустив можливість того, що molnari може бути синонімом selaslophensis.
Приблизна довжина тіла Isisfordia становила 1,1 метра.
Відкриття скам’янілих решток дозволило палеонтологам припустити, що група, до якої належать сучасні крокодили, вперше з’явилася на 30 мільйонів років раніше, ніж вважалося раніше, в крейдяному періоді на суперконтиненті Гондвана. Аналіз решток тварини показав, що хребці з’єднуються між собою за допомогою вільних кулькових суглобів, як у сучасних крокодилів. Також у Isisfordia було вторинне піднебіння, подібне до того, що є у сучасних крокодилів. Воно дозволяло пропускати повітря в легені, не впускаючи його всередину ротової порожнини.
Остеодерми, що проходили уздовж спини Isisfordia, також демонструє підвищені ознаки сегментації. Хоча вони не настільки розділені, як у сучасних крокодилів, вони вже мають ознаки значно збільшеної сегментації в порівнянні зі своїми старішими родичами. Це означає, що Isisfordia була значно гнучкішою.
Кладистичний аналіз Тернера (Turner) та Прітчарда (Pritchard) проведений в 2015 році відновлює Isisfordia разом з Susisuchus в монофілетичній кладі Susisuchidae як неєвзухієвих євзухій, більш похідний, ніж Dyrosauridae, але більш примітивний, ніж Goniopholididae. Дослідження Ріо (Rio) і Маньона (Mannion), проведене в 2021 році, підтвердило розміщення Isisfordia за межами євзухії, як сестринського таксону до Paralligatoridae.
Скам’янілості
Джерела
- https://campaigns.premiers.qld.gov.au/fossilemblem/isisfordia-duncani.aspx
- http://www.prehistoric-wildlife.com/species/i/isisfordia.html
- https://prehistoria.fandom.com/es/wiki/Isisfordia
- https://dinopedia.fandom.com/wiki/Isisfordia
- https://dinosaurs.group.uq.edu.au/isisfordia-duncani
- https://www.deviantart.com/swordlord3d/art/Isisfordia-Queensland-Museum-540081687
- https://www.deviantart.com/vitor-silva/art/Meet-Isisfordia-molnari-802603572
- https://www.deviantart.com/petersrbinovksi/art/Isisfordia-attacking-baby-Australovenator-850711708
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Isisfordia
- https://en.wikipedia.org/wiki/Isisfordia
- https://nl.wikipedia.org/wiki/Isisfordia