Gualta — вимерлий рід леонтинідових нотоунгулятів. Він жив у пізньому олігоцені на території сучасної Аргентини. Типовий вид — Gualta cuyana.
Цей рід відомий за численними викопними рештками, серед яких майже повний череп, кілька хребців, численні фрагменти верхньої та нижньої щелеп, а також посткраніальні елементи від кількох різних особин, що дозволяє реконструювати його зовнішній вигляд. Gualta була твариною значних розмірів з важкою статурою, і, можливо, перевищувала два метри в довжину.
Череп був відносно високим, і Gualta була дуже схожа на одну зі своїх родичів з того ж періоду — Scarrittia. Як і у останньої, у Gualta перший верхній різець був набагато більш розвиненим, ніж два інших, а ікло перекривало перший премоляр. Однак, на відміну від Scarrittia, вона мала більш витягнуту морду, вужчі та довші носові кістки. Її третій та четвертий премоляри мали низьку язикову борозну. Gualta мала коротший шийний хребець та ще коротшу п’яткову кістку без човноподібної фасетки. На відміну від інших леонтинід, таких як Leontinia, Ancylocoelus, Anayatherium або Colpodon, Gualta все ще мала повний зубний ряд.
Gualta cuyana був вперше описаний у 2015 році на основі викопних решток, знайдених у пізньоолігоценовій формації Агуа-де-ла-П’єдра в аргентинській провінції Мендоса. Gualta — це слово мовою уарпів, що означає гори або пагорби, на позначення гори, де виходять скам’янілі шари. Cuyana — прикметник, який вказує на вихідця з Куйо, аргентинського регіону, що включає провінцію Мендоса, в якій був знайдений голотип.
Філогенетичний аналіз вказує на те, що Gualta належала до леонтинід, групи важких нотоунгулятів, широко розповсюджених у Південній Америці під час олігоцену. Схоже, що Gualta тісно пов’язана з Anayatherium і Scarrittia, але, можливо, також була предком інших форм леонтинід.
Скам’янілості Gualta складають низький відсоток різноманіття ссавців на Кебрада-Фієра, на відміну від інших місцезнаходжень у Бразилії та Патагонії, де леонтиніди є одними з найбільш широко представлених родин нотоунгулятів.
Скам’янілості
