Палеонтологи з Університету Фліндерса дослідили мозок чотирьох видів вимерлих гігантських дроморнісових птахів: Ilbandornis woodburnei та трьох видів роду Dromornis. Вчені виявили, що мозок цих птахів являє собою дивний еволюційний експеримент.
Дроморнісові були групою гігантських нелітаючих птахів, що мешкали в Австралії з еоцену до пізнього плейстоцену. В даний час визнано чотири роди та вісім видів, найрізноманітнішими вони були в епоху міоцену.
У сукупності відомі як “mihirungs” (слово аборигенів для гігантського птаха), ці птахи не тільки досягали набагато більших розмірів, ніж сучасні безкілеві (ему, казуари, страуси, ківі та родичі), але і виглядали набагато страшніше. На відміну від сучасних безкілевих, вони мали масивні черепи з велетенськими дзьобами. Навіть найменший з цих птахів був розміром із ему, тоді як інші досягали розмірів коня, а самці важили до 650 кг.
Команда зосередила увагу на викопних черепах чотирьох видів стародавніх птахів: Dromornis murrayi — жили близько 24 млн років тому, Dromornis planei і Ilbandornis woodburnei — 12 млн років тому і Dromornis stirtoni — 7 млн років тому.
Вчені зробили комп’ютерну томографію головного мозку цих птахів, а потім створили їх тривимірні моделі. Це дозволило з’ясувати розмір і форму мозку, який найбільше нагадував мозок сучасної курки та великонога строкатого (Leipoa ocellata). Після цього дослідники змогли відтворити фізіологію і спосіб життя птахів.
Хоча мозок дромонітидів сильно відрізнявся від будь-яких сучасних птахів, схоже, що вони так само залежали від хорошого зору для свого виживання, як і сучасні страуси та ему.
“Разом з їх великими зверненими вперед очима і дуже великими дзьобами форма їх мозку передбачала, що у птахів був добре розвинений стереоскопічний зір або сприйняття глибини. Вони харчувалися переважно м’якими листям і фруктами”, — говорить провідний автор дослідження Уоррен Хендлі, палеонтолог з Палеонтологічної групи в Університеті Фліндерса.
Останній вид, Dromornis stitertoni, виявився особливо цікавим. Це другий за розмірами птах з усіх, що колись існували на планеті. Його голова була дуже дивної форми, яка могла призвести до настільки ж химерної форми мозку.
“У цього птаха була найбільша голова, а за масивним дзьобом була дивна черепна коробка. Щоб утримувати цей дзьоб, череп став вищим і ширшим, і тому мозок всередині голови птиці був стиснутий і витягнутий. Гігантські птахи, ймовірно, були дивним експериментом еволюції, яка дала пернатим повну свободу дій в умовах навколишнього середовища Австралії”, — підсумував учений.
Джерела