Eternauta — вимерлий рід морських рептилій з ряду іхтіозаврів (Ichthyosauria), що належить до родини Ophthalmosauridae. Єдиний відомий представник роду — Eternauta patagonica, який жив у пізньоюрському періоді, приблизно 150 мільйонів років тому, на території сучасної Патагонії в Аргентині.
Рештки Eternauta patagonica були виявлені у формації Вака-Муерта (Vaca Muerta) в провінції Неукен на півночі Патагонії, одному з найважливіших палеонтологічних районів Південної Америки. Вид описано як новий рід і новий вид іхтіозаврів у рамках дослідження, опублікованого у 2024 році. Науковці віднесли його до родини Ophthalmosauridae — групи високоспеціалізованих морських хижаків, які домінували в океанах юрського періоду.
Eternauta patagonica характеризується витягнутим, гідродинамічним тілом, що свідчить про пристосування до швидкого плавання у відкритому морі. Довжина тіла, за оцінками, становила близько 5–6 метрів. Череп мав подовжену, відносно вузьку щелепу з численними конічними зубами, призначеними для захоплення дрібної здобичі — риб і молюсків.
Однією з найпомітніших анатомічних рис виду були надзвичайно великі очі, діаметром до 25 сантиметрів. Така особливість свідчить про здатність Eternauta добре бачити при слабкому освітленні. Це, ймовірно, дозволяло полювати на значній глибині або в сутінкових умовах. Така адаптація робить цей вид одним із небагатьох іхтіозаврів, які могли спеціалізуватися на житті в темних океанічних шарах.
Філогенетичний аналіз послідовно відновлює Eternauta як члена Platypterygiinae. Діагностичні ознаки включають унікальну морфологію крилоподібної кістки, розширений постбічний внесок у вентральний край орбіти та ретроартикулярний відросток, який сильно нахилений до задньо-верхньої частини.
Формація Вака-Муерта, у якій знайдено рештки Eternauta patagonica, представляє осадові відклади давнього морського басейну з різними рівнями глибини. У цих водах мешкала різноманітна морська фауна, зокрема риби, головоногі молюски та інші іхтіозаври. Вважається, що Eternauta займав екологічну нішу середніх і глибших шарів океану, де полював на рухливу здобич. Будова його щелеп і зубів свідчить, що він не був здатний розривати великі або панцирні організми, натомість спеціалізувався на швидкому полюванні на дрібну рибу.
Збільшені очі також можуть бути адаптацією до середовищ із мінливою освітленістю, що дозволяло Eternauta ефективно орієнтуватися під час добових чи сезонних вертикальних міграцій здобичі.
Відкриття Eternauta patagonica є важливим доповненням до знань про юрську фауну Південної півкулі. Воно засвідчує, що іхтіозаври з родини Ophthalmosauridae були поширені не лише в північних морях, а й у південних регіонах, зокрема в Патагонії. Анатомічні особливості цього виду розкривають нові аспекти еволюційної різноманітності іхтіозаврів, зокрема розвиток адаптацій до глибоководного способу життя.
Джерела
- https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/08912963.2025.2568707
- https://noticiasambientales.com/science/eternal-patagonian-the-marine-reptile-over-150-million-years-old-that-revealed-the-secrets-of-the-jurassic-ocean/
- https://x.com/The_trexdraw/status/1979189552595058948
- https://www.deviantart.com/cisiopurple/art/Eternauta-1253649700