Erratus — вимерлий рід морських членистоногих з кембрійського періоду Китаю. Типовий і єдиний відомий вид — Erratus sperare. Erratus займає перехідне положення між лобоподами (Lobopodia) та справжніми членистоногими, а його відкриття допомогло вченим зрозуміти ранню еволюцію ключових характеристик членистоногих. Деякі з найстаріших стовбурових членистоногих, таких як Anomalocaris, не мали ніг, натомість у них були придатки, схожі на клапті, які допомагали їм плавати. Erratus, з іншого боку, вже має набір примітивних ніг. Це також підтвердило теорію про те, що зябра водних членистоногих, ймовірно, еволюціонували в крила і легені наземних членистоногих пізніше в палеозої.
Скам’янілості Erratus були знайдені в Chengjiang Lagerstätte в Китаї, де є скам’янілості, датовані віком приблизно 520 мільйонів років тому. Erratus був невеликим нектонним організмом з двостулковим панциром, який, ймовірно, харчувався фільтруючи воду чи поїдаючи осад.
Голотип складається із зразків XDBZ101 і XDBZ102. Паратипний зразок, NWUS92-310, раніше був віднесений до Isoxys auritus. Обидва зразки були зібрані з формації Хелінпу (Helinpu Formation) в Юньнані, Китай. Erratus sperare був названий Фу (Fu) з його колегами у 2022 році. Назва роду латиною означає «блукач», у зв’язку з передбачуваним нектонним способом життя організму, а видова назва з латинської означає «надія». Голотипні зразки складаються з частини та контр-частини особини та ізольованого панцира. Паратип складається з панцира з переднім виступом, а також семи передніх фрагментів тіла.
Взаємозв’язок між компонентами двоїстих кінцівок багатьох груп членистоногих, що складаються з екзопода і ендопода, та лопоподами і «клаптями» лобоподів і радіодонтів довгий час викликав суперечки. Здається, що Erratus показує один з найперших кроків в еволюції ендопода, коли несклеротизований ендопод зрощений із «клаптем», що прикріплений до стінки тіла, а не є гілкою відростка, як екзопод. Згідно з роботою Фу, «з унікальними придатками тулуба, утвореними з бічних аномалокаридідних клаптів і вентральних субконічних ендопод», придатки цього виду «представляють проміжну стадію еволюції двогілкових кінцівок».
Як і у зябрових лобоподів та радіодонтів, клапті були з’єднані зі стінкою тіла. Відомі зразки Erratus мають довжину 37–72 міліметри.
Дослідження, проведене в 2022 році, показало, що цей членистоногий був близьким до Isoxys, але більш похідним, ніж зяброві лобоподи та радіодонти, такі як Kerygmachela, Anomalocaris і Opabinia. Однак він не був таким похідним, як деякі члени груп Megacheira, трилобіти або членистоногі.
Erratus був членом біоти Ченцзян, яка датується кембрійським періодом (520 мільйонів років тому). В цей час тут був тропічний регіон з змінним рівнем моря та тектонічною активністю. Більша частина фауни була переважно донною і, ймовірно, захоронювалась мутними течіями. У біоті представлені плеченогі, гребненогі, фороніди та інші членистоногі. Однією з найважливіших істот з цього місця є Myllokunmingia, рання представниця хордових, яка може бути однією з найстаріших безщелепних риб. Тут же знайдені і більш загадкові тварини, наприклад Yunnanozoon lividum, який може бути дуже раннім напівхордовим або хордовим, Eldonia, представник Lophophorata, і Dinomischus, дуже рідкісна тварина, яка могла бути голкошкірою.
Скам’янілості
