Ekrixinatosaurus — рід абелізавридних тероподів, які жили приблизно 100–97 мільйонів років тому, у пізньому крейдяному періоді. Його скам’янілості були знайдені в Аргентині. Наразі визнано лише один вид — Ekrixinatosaurus novasi.
Родова назва походить від давньогрецьких слів і перекладається як «народжений вибухом ящір». Рештки цього теропода були виявлені під час вибухових робіт при прокладанні трубопроводу. Видова назва вшановує доктора Фернандо Новаса (Fernando Novas) за його внесок у вивчення абелізавридів. Це був великий абелізавр, довжиною від 6,5 до 8 м і вагою 800 кг.
Типовий вид, Ekrixinatosaurus novasi, був описаний у 2004 році аргентинським палеонтологом Хорхе Кальво (Jorge Calvo) та чилійськими палеонтологами Девідом Рубіларом-Роджерсом (David Rubilar-Rogers) і Карен Морено (Karen Moreno). Скам’янілості були знайдені на площі 15 м² у формації Канделерос, геологічній формації, що виходить на поверхню в провінціях Ріо-Негро, Неукен і Мендоса в Аргентині. Ця формація датується 100-97 мільйонами років тому. Тут були виявлені інші відомі хребетні тварини, такі як Giganotosaurus, Rebbachisaurus і Andesaurus. Відкриття відбулося завдяки розкопкам для будівництва газопроводу, проведеним компанією Gasoducto del Pacífico в Бахо-дель-Аньєло.
До відкриття Ekrixinatosaurus, Carnotaurus sastrei та Aucasaurus garridoi були найповнішими зразками родини абелізавридів. Рештки Ekrixinatosaurus допомогли заповнити прогалини в інформації про анатомію абелізавридів, оскільки містили частини скелета, які раніше були невідомі, неопубліковані або погано збереглися в інших зразках.
Скелет голотипу (MUCPv-294) був добре збережений, але розчленований. Він містив такі елементи, як ліва і часткова права верхня щелепа; базикраніум; обидві зубні кістки; зуби; шийні, спинні, крижові та хвостові хребці; гемальні дуги; ребра; клубові кістки, лобкова кістка і проксимальні сідничні кістки; ліва і дистальний кінець правої стегнової кістки; ліва гомілка; ліві таранна і п’яткова кістки; проксимальний кінець лівої малогомілкової кістки і правої великогомілкової кістки; плеснові кістки; фаланги; і кігтьова фаланга пальця ноги.
Ekrixinatosaurus novasi — великий абелізаврид з відносно великою головою та міцними кінцівками. Поєднання таких характеристик, як великий череп, випуклий надбрівний гребінь над задньою частиною очниці, стиснуті в передньо-задньому напрямку шийні хребці та міцні, пропорційно короткі задні кінцівки з гомілкою, коротшою за стегно, свідчить про те, що це було масивне тварина, здатна витримувати травми під час внутрішньовидових або міжвидових боїв. Єдиний відомий екземпляр раніше оцінювався в 6,5-8 м в довжину, з масою тіла 800 кг. Деякі вчені припускали, що цей екземпляр насправді представляв найбільшого з відомих на той час абелізавридів довжиною 10-11 м, перевершуючи типового Carnotaurus. Однак пізніше інші дослідники зазначили, що оцінка довжини в 10-11 м базувалася лише на абсолютному розмірі черепа, ігноруючи те, що порівняння кісток кінцівок чітко показує, що Carnotaurus був більшим. Таким чином, Carnotaurus був більшим за Ekrixinatosaurus, але з пропорційно меншою головою.
Череп Ekrixinatosaurus був квадратним і пропорційно коротшим та глибшим, ніж у більшості інших великих м’ясоїдних динозаврів. Щелепи також були вигнуті вгору, що було характерною рисою деяких інших абелізаврів. За оцінками, довжина черепа становила приблизно 83 см, виходячи з порівняння з Carnotaurus і Majungasaurus, і хоча від Abelisaurus немає повної верхньої щелепи, її збережений розмір схожий на розмір Ekrixinatosaurus. Як і в інших абелізавридів, кістки морди, особливо носові, були скульптурно оформлені з численними маленькими отворами і шипами. За життя ці кістки, ймовірно, були вкриті зморшкуватою і, можливо, кератиновою шкірою. Верхня щелепа була короткою і містила 16 альвеол, деякі з яких мали короткі зуби, сплощені з боків, з зубцями спереду і ззаду. Верхня щелепа Ekrixinatosaurus також має випуклу вгору гілку і коротку ростральну гілку, що свідчить про відносно високий череп.
Взагалі, череп Ekrixinatosaurus нагадував за формою букву U. Така конструкція є більш ефективною для сильного стискання щелеп, ніж форма у вигляді букви V, але менш ефективною для відкушування шматків м’яса.
У 2004 році Ekrixinatosaurus був віднесений до родини Abelisauridae. Стаття (Calvo et al., 2004) також містила попередній кладистичний аналіз філогенетичних відносин між Ekrixinatosaurus і тими абелізавридами, від яких на той час були відомі відносно повні скелети. Вчені виявили, що він більш близько пов’язаний з Carnotaurini, ніж з Ceratosaurus.
Ekrixinatosaurus був знайдений у червоних пластах формації Канделерос, де було виявлено велику кількість різних хребетних. Він мешкав у тому ж середовищі, що й зауропод-титанозавр Andesaurus та зауроподи-реббахізавриди Limaysaurus і Nopcsaspondylus. За повідомленнями, також були знайдені рештки ігуанодонта. Кархародонтозавр Giganotosaurus, ймовірно, був тут верховним хижаком. У цьому районі мешкали також менші хижаки, зокрема дромеозаврид Buitreraptor, альвареззавроїд Alnashetri, базальний целурозавр Bicentenaria. У цій місцевості мешкали й інші примітивні рептилії, такі як примітивна змія Najash, крокодил Araripesuchus, а також черепахи, риби, жаби та ссавці. Були тут й птерозаври, про що свідчать їхні сліди. Також у формації Канделерос було знайдено велику кількість слідів динозаврів.
Дослідження тероподів Гондвани інтерпретують абелізавроїдів як невеликих і середніх за розміром динозаврів, які співіснували з гігантськими кархародонтозаврами в ранньому і на початку пізнього крейдяного періоду. Було висунуто гіпотезу, що лише після вимирання цих кархародонтозавридів абелізавриди змогли диверсифікуватися в більш міцні форми, які зайняли нішу верхівки харчового ланцюга своїх екосистем.
Однак було помічено, що як Giganotosaurus, так і Ekrixinatosaurus були одними з найбільших представників своїх клад, але існували одночасно, що спростовує цю гіпотезу. Обидва ці тварини займали роль найбільших хижаків. Однак, невідомо, чи відігравали вони різні екологічні ролі (наприклад, активне полювання проти падальництва).
Відоме поширення абелізавридів у Південній Америці, Мадагаскарі та Індії приводить до гіпотези про шлях розповсюдження між цими районами через наземний міст, який називається плато Кергелен, що утворилося до розділення Африки та Південної Америки.
Скам’янілості
Джерела
- https://www.researchgate.net/publication/262222847_A_new_Abelisauridae_Dinosauria_Theropoda_from_northwest_Patagonia
- https://www.researchgate.net/publication/275889284_New_Information_on_Ekrixinatosaurus_novasi_Calvo_et_al_2004_a_giant_and_massively-constructed_Abelisauroid_from_the_Middle_Cretaceous_of_Patagonia
- https://dinopedia.fandom.com/wiki/Ekrixinatosaurus
- https://www.deviantart.com/teratophoneus/art/Ekrixinatosaurus-novasi-273421690
- https://www.deviantart.com/paleoguy/art/Giganotosaurus-and-Ekrixinatosaurus-793422962
- https://www.deviantart.com/cisiopurple/art/Ekrixinatosaurus-717249240
- https://www.deviantart.com/teratophoneus/art/Ekrixinatosaurus-novasi-1163232032
- https://www.deviantart.com/thalassoatrox/art/Land-of-Giants-Ekrixinatosaurus-novasi-981092587
- https://www.deviantart.com/tnilab-ekneb121/art/Ekrixinatosaurus-portrait-771709229
- https://www.deviantart.com/hafique84/art/Ekrixinatosaurus-full-body-1072627747
- https://www.deviantart.com/teratophoneus/art/Ekrixinatosaurus-novasi-782814609
- https://www.deviantart.com/atrox1/art/Abelisauridae-159986785
- https://a-dinosaur-a-day.com/post/184933394240/ekrixinatosaurus-novasi
- https://www.prehistoric-wildlife.com/species/ekrixinatosaurus/
- https://www.encyklopedia.dinozaury.com/wiki/Ekrixinatosaurus