Dinodontosaurus (що означає «ящірка зі страшними зубами») — рід дицинодонтів-терапсидів, які мешкали в Бразилії та Південній Африці (Танзанія) у період від середнього до верхнього тріасу. Це був дицинодон середнього та великого розміру з черепом довжиною до 40 сантиметрів та роговим дзьобом. До цього роду належать щонайменше три види: D. brevirostris, D. tener та D. isiyavamanda. Існує також четвертий вид, який вважається nomen dubium, — D. turpior.
Dinodontosaurus tener — найпоширеніший вид дицинодонів, що існував у середньому тріасі. Він найчастіше зустрічається у викопних шарах цього віку в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул, у Палеонтологічному маршруті «Рота». Їх знаходять переважно на палеонтологічному місці Чініка в містах Сан-Педро-ду-Сул та Канделарія, де було виявлено групу з десяти дитинчат. Це свідчить про те, що ці тварини мали стратегії групового співіснування та догляду за своїм потомством. Diodontosaurus pedroanum Tupi-Caldas, 1936 та Dinodontosaurus oliveirai, Romer 1943 є синонімами.
Про Dinodontosaurus brevirostris відомо з решток скелета та копролітової «тваринної вбиральні», знайдених в Аргентині. Chanaria platyceps Cox, 1968 та Dinodontosaurus platygnathus є синонімами.
Dinodontosaurus isiyavamanda відомий завдяки скам’янілостям, знайденим у відкладеннях Манда в Танзанії, зокрема великому частковому скелету. Назва виду перекладається як «країна Ваманда» на честь народу ваманда, який допоміг вилучити оригінальний скелет. Ця скам’янілість була вперше названа «Ruhuhuungualasaurus croucheri» у магістерській роботі Ларкіна (Larkin, 1994), хоча ця назва є nomen nudum, оскільки вона ніколи офіційно не публікувалася в науковому журналі. Зрештою її було визнано новим видом роду Dinodontosaurus у роботі Джорджа з колегами (George et al., 2026).
Розміри великі: довжина черепа сягає 40 см, загальна довжина становить 2–2,4 м.
Череп короткий і невисокий. Його передочний відділ укорочений. Передщелепні кістки плоскі, тупі спереду. У носовій та лобовій областях є пахіостозні розростання. Сагітальний гребінь розвинений помірно, але помітно піднятий над рівнем виличної дуги. Верхньощелепні ікла довгі, бивнеподібні. Тулуб укорочений. Кінцівки довгі. Хвіст короткий.
Зразки Dinodontosaurus tener характеризуються значною морфологічною мінливістю серед відомих екземплярів. Хоча частина цієї мінливості частково пояснюється тафономічними змінами скелетів, вона також може бути пов’язана з внутрішньовидовою або навіть міжвидовою мінливістю.
Dinodontosaurus — один із найпоширеніших таксонів тетраподів, що мешкали в період середнього тріасу. Його рештки найчастіше зустрічаються у відкладах Ріо-Гранде-ду-Сул та суперпослідовності Санта-Марія.
Копроліти (окам’янілий послід) із формації Чаньярес, які було віднесені до дінодонтозавра, свідчать про те, що він харчувався різноманітними низькорослими рослинами.
Скам’янілості
