Вампір дракули (Desmodus draculae) — вид родини Листконосові (Phyllostomidae), ссавець ряду Лиликоподібні (Vespertilioniformes, seu Chiroptera). Скелетні залишки гігантського (на 30 % більшого ніж D. rotundus) D. draculae були відкриті в печерах у північній Венесуелі та південно-східній Бразилії.
Більшість знахідок D. draculae належить до пізнього плейстоцену, але деякі відомі з голоцену. Ікло Desmodus, виявлене в провінції Буенос -Айрес, Аргентина, походить з відкладень, датованих віком близько 300 років тому (близько 1650 р. н. е.); ця скам’янілість була попередньо віднесена до D. draculae.
Перший викопний вид Desmodus draculae був знайдений у Куева дель Гуачаро у Венесуелі в 1965 році Омаром Дж. Лінаресом (Omar J. Linares), який він відзначив у 1968 році як можливий плейстоценовий вид Desmodus. Офіційний та прийнятий опис виду був опублікований у 1988 році, позначаючи колекцію Лінареса, череп та посткраніальний матеріал, як типовий екземпляр.
Автори присвоїли знахідкам видовий епітет draculae, зазначивши, що “найбільший відомий лиликоподібний вампір вшановує пам’ять графа Дракули, найвідомішої людини-вампіра у фольклорі”, і віднесли новий вид до роду Desmodus. Desmodus draculae іноді називали гігантською летучою мишею-вампіром через його відносно великі розміри.
Це найбільший відомий кажан-вампір. Довжина його черепа складала 31,2 мм, а довжина плечової кістки становила приблизно 51 мм у порівнянні з довжиною 32,4–42,4 мм у звичайного кажана-вампіра. Череп Desmodus draculae був довгим і вузьким. Його черепна коробка мала ширину 14,5–14,8 мм і висоту 13,4–14,8 мм. Виходячи з розмірів черепа, він міг мати розмах крил приблизно 50 см і масу тіла 60 г. Пропорції еквівалентні невеликому крилану або великому кажану сучасної фауни лиликоподібних.
Деякі дослідники вважають, що D. draculae полював би на представників мегафауни, тоді як інші вважають, що вони полювали б на Caviomorpha. Інша потенційна здобич, яка була б доступною для D. draculae, включає віскачу, оленів та верблюдів.
Скам’янілості D. draculae були знайдені в Мексиці, Белізі, Венесуелі, Бразилії та Аргентині загалом у шести печерах. Відкриття скам’янілостей вампірів-кажанів в Аргентині віддаляє найпівденнішу точку їх ареалу на 600 км, що, можливо, свідчить про те, що в цей час цей регіон був принаймні на 2° C теплішим. Хоча немає скам’янілостей, які б це підтверджували, вважається, що його ареал міг включати Еквадор, Французьку Гвіану та Гаяну. Ймовірно, вид був широко поширений по всій Південній Америці.
Вид вважається вимерлим з геологічної точки зору, оскільки задокументовано лише його кістки, і про нього не повідомлялось в спостереженнях. Однак його вимирання вважається геологічно недавнім, оскільки деякі його виявлені рештки ще не були скам’янілими. Час та причина зникнення D. draculae наразі невідомі. Одна з гіпотез щодо їх вимирання стверджує, що вони були високоспеціалізованими на мегафаунальних ссавців як на здобич, ці ссавці вимерли під час четвертинного вимирання і D. draculae не зміг перейти на меншу здобич. Повідомлення про “великих кажанів, що нападають на велику рогату худобу та коней” у Бразилії, ймовірно, є перебільшенням звичайних видів кажанів, які взаємодіють з цими тваринами.
Було висловлено припущення, що D. draculae надихнув майя на легенди про бога-кажана майя Камазоца. D. draculae міг би також надихнути легенди народу мури, корінного населення Бразилії, про летучу мишу-Каору, розміром з грифа, яка харчується кров’ю.
Скам’янілості
Джерела
- https://cryptidarchives.fandom.com/wiki/Giant_vampire_bat
- https://reidaboutbats.wordpress.com/2019/01/19/january-19th-the-giant-vampire-bat-desmodus-draculae/
- https://www.deviantart.com/wolfkin9/art/Desmodus-draculae-622978806
- https://en.wikipedia.org/wiki/Desmodus_draculae
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Desmodus_draculae
- http://www.sci-news.com/paleontology/desmodus-draculae-fossil-09898.html