Deiphon

Час існування:
Місце проживання: ,

Дейфон (лат. Deiphon) – своєрідний рід силурійських трилобітів з ряду Phacopida, родини Cheiruridae, рештки якого були виявлені на території Західної та Центральної Європи, а також у центрі та на заході США. Типовий вид, Deiphon forbesi, відомий з відкладень Богемії, був відкритий і вперше описаний французьким палеонтологом Йоахімом Баррандом (Joachim Barrande) у 1850 році. Відомий тим, що мав вельми незвичайну форму, завдяки чому його останки легко впізнаються в геологічних формаціях.

Deiphon мав пласкувату, кулясту глабель з маленькими, схожими на бородавки, наростами. Якщо вона заповнювалася жиром або якоюсь іншою рідиною, то тоді, ймовірно, забезпечувала тварині плавучість. З іншого боку, трилобіти з великими глабелями часто вважаються м’ясоїдними, оскільки ємність глабелі наповнювалася б травними органами або використовувалася для зберігання проковтнутої/захопленої здобичі. Вільні щоки цефалону (голови артропод) утворювали пару довгих, загнутих шипів, а сегменти плевральної частки були розділені і подовжені у якісь реброподібні підпорки. Ці особливості, разом з V-подібним пігідієм надавали цьому роду трилобітів дуже кумедну форму, схожу на форму у риб’ячого скелета. Також очевидно, що ці подовжені шипи виконували оборонну функцію, оскільки при атаці якогось хребетного хижака, наприклад, представника акантодів Nostolepis, вони просто встромилися б йому в горло.

Різні види Deiphon відрізняються розмірами глабелі, розмірами та формою пігідія і бічних шипів. Панцирі дейфонів були тонкими та легкими.

У представників родини Cheiruridae мали можливість згортатися в клубок, щоб захистити свою більш м’яку черевну область, а шипи виштовхувалися вгору і назовні. У всіх дорослих екземплярів роду тіло має до дев’яти сегментів, не враховуючи цефалон або пігідій (який сформований принаймні з двох зрощених і зменшених сегментів).

Оскільки деякі інші просунуті трилобіти з родини Cheiruridae, такі як девонський Crotalocephalus і Cybelloides з ордовика, інтерпретуються як вільноплавні, то і види Deiphon також вважаються планктонними. Здебільшого це пов’язано з ідеєю, що його куляста глабель була наповнена жиром, що дозволяло тварині триматись на плаву разом з іншим планктоном, а подовжені плевральні частки запобігали зануренню. Якби це був нектонний трилобіт, то сферична глабель, схожі на грудну клітку плевральні частки і схожі на шипи бічні (щічні) відростки цефалону — все це вкрай негативно впливало б на його гідродинамічні здібності. Виходячи з цього, Deiphon або практично не вмів плавати, або був зовсім повільним плавцем і годувався фітопланктоном або зоопланктоном, що повільно пересувався.

Реконструкція вимерлого наутилоїда Hexameroceras, що нападає на Deiphon.

З іншого ж боку, через таку спірну гідродинаміку дейфона та його відносно маленькі очі (на противагу величезним очам, які зазвичай зустрічаються у планктонних трилобітів), деякі фахівці вважають, що це був донний хижак, який гнався за жертвою за допомогою швидкого переміщення субстратом, починаючи пливти лише у разі крайньої необхідності (наприклад, коли потрібно врятуватися від якихось великих м’ясоїдних). На користь цієї гіпотези говорить також той факт, що очі дейфона були направлені вперед, з чого можна зробити висновок, що він проводив багато часу в активному русі над донним осадом. Можливо також, що він використовував свою непомірно велику глабель, щоб тимчасово зберігати там захоплену жертву перед її перетравленням.

Порівняння трилобітів Deiphon forbesi (праворуч) і D. barrandei (ліворуч) у поєднанні з криноїдами Eucalyptocrinus crassus та Eohalysiocrinus stigmata.

А плавали вони, ймовірно, перевернувшись вниз спиною, подібно до сучасних щитнів (представників ракоподібних), вищезгадані шипи при цьому могли виконувати функції стабілізаторів. Під час плавання дейфони гребли ніжками, а широкий панцир їх використовувався як своєрідне гідродинамічне крило (що відрізняє цю тварину від багатьох інших трилобітів.

Невелика зграя пелагічних трилобітів Deiphon forbesi з евриптеридом Eurypterus remipedes на задньому плані.
Скам’янілості
Джерела
  1. https://www.deviantart.com/consuella2293/art/Deiphon-forbesi-trilobite-660029058
  2. https://www.deviantart.com/prehistorybyliam/art/Deiphon-761066625
  3. https://www.facebook.com/Mightyfossils/photos/deiphon-silurian-trilobitedeiphon-is-a-silurian-trilobite-which-had-long-conical/1535705016492567/
  4. https://alchetron.com/Deiphon
  5. https://www.deviantart.com/avancna/art/Deiphon-forbesi-33737908
  6. https://www.deviantart.com/avancna/art/Deiphon-forbesi-594691942
  7. https://www.deviantart.com/avancna/art/Hexameroceras-21031217
  8. https://www.deviantart.com/avancna/art/Eucalyptocrinus-crassus-47608712
  9. https://www.deviantart.com/avancna/art/Eurypterus-remipedes-36974185
  10. https://www.britannica.com/animal/Deiphon
  11. https://uk.wikipedia.org/wiki/Дейфон
  12. https://en.wikipedia.org/wiki/Deiphon
  13. https://ru.wikipedia.org/wiki/Дейфон
Поширити

Залишити коментар