Debeerius — рід хрящових риб з вапняків Ведмежої балки (Bear Gulch) кам’яновугільного віку у Монтані, США. Названий на честь Гевіна де Біра (Gavin de Beer). Відомий один вид, D. ellefseni, який зберігся в дуже дрібних деталях. Меланін, збережений у скам’янілостях D. ellefseni, вказує на те, що він мав темні смуги по всій довжині тіла. Кріплення щелепи у Debeerius була автодіастилічним (двосуглобовим).
Ця тварина, довжиною близько 30 сантиметрів, мала видовжене тіло, позбавлене типових для хрящових риб шкірних зубчиків, і велику, непропорційну голову, що робило її схожою на сучасну химеру (Chimaera monstrosa). Перший спинний плавець був добре розвинений і мав подовжений і вигнутий передній шип. Другий спинний плавець, навпаки, був довгим і низьким, і за формою нагадував плавець іншої хрящової риби кам’яновугільного періоду — Helodus. Грудні та хвостові плавники також були сильно розвинені. Зуби Debeerius були дрібними, численними і різноманітними за формою. Зчленування щелепи було дуже примітивним.
Debeerius належить до родини Debeeriidae, невеликої групи хрящових риб з характеристиками, проміжними між акулами та химерами. Разом з іншими рибами, такими як Orodus та ініотеригіями, ці тварини належали до групи примітивних хрящових риб, відомих як Paraselaci. Близьким родичем Debeerius був Heteropetalus, також знайдений у відкладеннях Ведмежої балки.
Виняткова збереженість відкладів Ведмежої балки дозволила реконструювати візерунки, що прикрашали тіло Debeerius: темні вертикальні смуги надавали тварині зеброподібного вигляду. Такі орнаменти зараз зустрічаються у тропічних риб, і є підстави вважати, що Debeerius жив подібним чином, повільно плаваючи серед коралів. Деякі скам’янілості зберегли вміст шлунку: там були фрагменти черепашок, рештки водоростей і навіть личинки кісткових риб.
Скам’янілості
