Chengjiangocaris — членистоноге з Китаю 🦤 Вимерлий світ

Chengjiangocaris — вимерлий рід членистоногих фусяньхуїд (Fuxianhuiidae), відомий з кембрійського періоду Південного Китаю. Він містить два види: C. longiformis та C. kunmingensis. , C. longiformis був описаний у 1991 році, а C. kunmingensis – у 2013 році Хав’єром Ортегою-Ернандесом (Javier Ortega-Hernández) з колегами. Один екземпляр C. kunmingensis демонструє детальні відбитки нервової системи.

Відкрита в 1984 році біота Ченцзян зараз вважається найрізноманітнішою фауністичною сукупністю скам’янілостей з усіх сланцевих родовищ, схожих на сланці Берджес. Вона також приблизно на 10 мільйонів років старша за сланці Берджес. Як і в сланцях Берджес, тут надзвичайно добре зберігаються немінералізовані частини м’яких тканин у вигляді алюмосилікатних плівок, іноді з вмістом окисненого заліза.

У біоті Ченцзян переважають типи Arthropoda і Porifera. Наприклад, тут існує сім типів лобоподів, більше, ніж в будь-якому іншому Lagerstätte, і сім представників вимерлого типу Vetulicolia. Зустрічаються представники або потенційні представники типів Priapulida, Nematomorpha, Hyolitha, Hemichordata, Echinodermata, Ctenophora, Chordata, Cnidaria, Chaetognatha та Brachiopoda.

Також тут було знайдено велику кількість загадкових тварин невизначеної спорідненості, деякі з яких можуть являти собою невдалі еволюційні експерименти або навіть нові типи, які рано вимерли в ранньому кембрії чи були швидко замінені більш похідними формами. Серед різноманітної фауни сланців Маотяньшань надзвичайно важливими є передбачувані ранні хордові, зокрема Haikouella, потенційно предок або найдавніший представник черепних хордових. Myllokunmingia і Haikouichthys також інтерпретуються як ранні черепні (Craniata) і, можливо, дуже примітивні агнатиди, прабатьки риб і всіх хребетних.

Саме тут і був вперше відкритий Chengjiangocaris, таксон, відомий лише з кількох екземплярів. Це єдиний рід родини Chegjiangocaridae.

Нові рештки тварини було знайдено у 2013 році Хав’єром Ортегою-Ернандесом та його колегами у місцезнаходженні Xiashiba на півдні Китаю.

Ці рештки містять найдавнішу і при цьому добре збережену нервову систему: в скам’янілості спостерігається довгий нервовий стовбур, що тягнувся по всьому тілу, і скупчення нервової тканини навколо нього, що нагадують намисто на нитці. Під мікроскопом вчені розрізнили окремі нервові волокна, завтовшки всього п’ять тисячних міліметрів. Нервові вузли (ганглії) у міру віддалення від голови членистоногого поступово зменшувалися. Крім того, дослідники пов’язали ганглії з парами кінцівок (ті також зменшувалися при віддаленні від голови).

Інші ділянки нервової системи (скупчення нервів у нижній частині тіла) нагадували анатомію сучасних черв’яків, але не членистоногих: хоча в цілому нервова система тварини близька до сучасних членистоногих, у яких також є центральний нервовий тяж, ганглії та десятки нервів, що розташовуються по сторонах тіла, але кількість нервів у сучасних артропод набагато менша. Така будова наближає Chengjiangocaris kunmingensis до оніхофорів і приапулідів, і дещо віддаляє від тихоходів та членистоногих.

Нервова система тварини являла собою центральний тяж, що нагадував канат з нанизаними на нього скупченнями нервових клітин — гангліями — і нервовими стовбурами, що відходять в сторони. Нервовий тяж був аналогом спинного мозку хребетних. У міру віддалення від голови тварини поєднані з тяжем ганглії ставали дедалі меншими; при цьому пари кінцівок, до яких йшли нерви від цих гангліїв, також зменшувалися у розмірах. У кожному сегменті тіла тварини розміщувалося кілька великих нервових вузлів та аналогічна кількість пар кінцівок, загальна кількість яких досягала 80 штук.

Мабуть, з допомогою цих кінцівок Chengjiangocaris kunmingensis не лише пересувався, а й захоплював їжу.

Тварина мешкала у морях 520 мільйонів років тому в епоху Кембрійського вибуху та належала до класу Fuxianhuiida. Довжина – до 15 см.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter