Cheirurus — рід факопідних трилобітів 🦤 Вимерлий світ

Cheirurus — рід факопідних трилобітів, що жили від ордовика до девону. Їхні рештки були знайдені в Африці, Азії, Австралії, Європі та Північній Америці. Cheirurus є типовим родом родини Cheiruridae.

Родова назва походить від грецьких слів χείρ — рука і ουρά — хвіст.

Панцир великий, з точковою скульптурою, з великим головним і маленьким хвостовим щитом. Торакс складається з 11 сегментів.

Цефалон напівкруглої форми, з крайовою облямівкою і з гострими, часто шипуватими щічними кутами. Велика циліндрична, злегка розширювана попереду глабелла доходить до краю головного щита. На ній три пари борозен, з яких задня пара косо нахилена назад і відокремлює дві трикутні базальні лопаті. Потиличне кільце виразне. Очі наближені до країв. Лицьові шви передньощечного типу відокремлюють маленькі рухливі щоки від широких нерухомих.

Сегменти тораксу з кинджалоподібними паралельними закінченнями.

Торакс з коротким рахісом, що несе 3-4 кільця, і широкими бічними лопатями з трьома парними шипами й одним непарним серединним.

Найбільш характерними рисами цих трилобітів є шипи на тораксі та краю хвостового панцира, а також особливий вигляд цефалона. Шипи на пігідії, можливо, допомагали трилобітам триматися на м’якому піску морського дна.

Однак, виходячи з вигину тіла та округлої форми голови трилобіта, деякі вчені припускають, що ці трилобіти плавали, а не повзали. Їх глабелла у формі цибулини могла містити жир, який допомагав їм плавати. Деякі вчені вважають, що вони зазвичай мешкали на морському дні і плавали лише тоді, коли тікали від ворога, або за особливих обставин.

Види роду відрізнялися один від одного розмірами глабелли, а також розмірами і вигинами пігідію і вільних щічних шипів.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter