Cheirolepis — променепера риба з девону 🦤 Вимерлий світ

Cheirolepis (“ручний плавець”) — вимерлий рід променеперих риб, що жив у девонський період на території сучасних Європи та Північної Америки. Це єдиний рід, який досі відомий у родині Cheirolepidae та в ряді Cheirolepiformes. Він був одним з найбільш базальних серед девонських променеперих і вважається першим, хто мав “стандартні” шкірні черепні кістки, які зустрічаються у пізніших променеперих риб.

Реконструкція *Cheirolepis*: А – бічний та В – черевний вид (за Пірсоном, 1979).

Cheirolepis був хижою прісноводною та лиманною рибою довжиною близько 55 сантиметрів. Він мав обтічне тіло з невеликими трикутними ганоїдними лусками, подібними до лусок акантод (Acanthodii). Ці луски мали базову структуру, типову для багатьох ранніх кісткових риб (Osteichthyes), з дентином, котрий вкритий ганоїном, і базальною пластиною кістки. У Cheirolepis були добре розвинені плавці, що робили його стійким і швидким: ймовірно, що він був активним хижаком. Хвостовий плавець був явно гетероцеркальним, але нижня частка хвостового плавця була збільшена. Верхній край хвоста був посилений збільшеними кільчастими лусками. Спинний і анальний плавці були великими та трикутними.

Череп Cheirolepis був великим і важким, черепна коробка і піднебіння закостеніли. Череп був вкритий тонкими шкірними кістками. Великі очні ямки знаходяться далеко спереду.Задній край черепа з’єднаний із зябровою областю і плечовим поясом. Оскільки череп був дуже рухливим, щелепи могли розкриватися дуже широко.

Виходячи з розміру очей, полював він, спираючись на зір. Щелепи Cheirolepis, що заповнені гострими зубами, відкривались дуже широко, що дозволило йому ковтати здобич до двох третин власного розміру. У шлунковому районі Cheirolepis знайдені залишки колючих акул (Acanthodii) та лопатеперої риби Dipterus. Можливо, Cheirolepis також їв невеликих плакодерм, панцирі яких він не міг прокусити гострими зубами, але вони прекрасно чавились тупими піднебінними зубами.

На 2021 рік виділяють шість видів Cheirolepis. Типовий вид, C. trailli, був названий у 1835 році. Залишки цього виду були знайдені в Шотландії і датуються ейфельською та живетською стадіями середнього девону. C. canadensis був описаний у 1881 році із матеріалів, знайдених у Мігуаші, Канада, що датуються середньою франською стадією пізнього девону. Два види, C. gracilis та C. gaugeri, були знайдені в Німеччини та Білорусі в родовищах живетського віку. Вперше вони були описані в 1973 році із лускового матеріалу, який зараз є сумнівним. В Білорусі знайдено ще один вид, який жив в ейфельському віці і був названий C. sinualis. Нещодавно був описаний новий вид із місцевості в Ред Хіл (Red Hill), штат Невада, датованої під межею середньопізнього девону. Зразок, з якого був названий цей вид, складається з луски та нижньої щелепи, і спочатку відносився до C. canadensis. Нові, більш повні зразки показали, що він відрізняється від типового виду, хоча видова назва решткам ще не дана.

Пізньодевонська екосистема Мігуаші. Представлені: *Levesquaspis*, *Elpistostege*, *Triazeugacanthus*, *Quebecius*, *Homalacanthus*, *Euphanerops*, *Miguashaia*, *Scaumenacia*, *Escuminaspis*, *Endeiolepis*, *Fleurantia*, *Plourdosteus*, *Diplacanthus*, *Bothriolepis*, *Holoptychius*, *Eusthenopteron* та інші.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter