Cheilophis — вимерлий рід змій з ряду лускатих (Squamata), який зазвичай відносять до родини Boidae. Типовий вид — Cheilophis huerfanoensis, описаний Ч. В. Ґілмором в 1938 році за матеріалами з еоценових відкладів Колорадо (США).
У 2025 році рід уперше достовірно зафіксовано в Європі. З місцезнаходження Кюї (Франція) описано другий вид — Cheilophis periplanetes, що датують раннім еоценом, і який інтерпретують як свідчення біогеографічних зв’язків Північної Америки та Європи поблизу палеоцено-еоценового термічного максимуму (PETM).
Рід Cheilophis встановив Ґілмор (Gilmore, 1938) у серії «Special Papers» Геологічного товариства Америки, де описав C. huerfanoensis з еоцену Колорадо. Подальше переописання матеріалу й обговорення систематичного положення здійснив Ж.-К. Раж (Jean-Claude Rage, 1984), який відніс рід до Boidae (традиційно — підродина Boinae).
Діагноз роду базується переважно на будові тулубових хребців. Cheilophis вирізняється комбінацією таких ознак: широкий гемальний кіль (на задньосередніх і задніх тулубових хребцях) із перехватом посередині та клиноподібним, затупленим завершенням; помітні «вирізи» гемального кіля у вентральному вигляді; його вентральне розширення у бічному вигляді; товстий нейральний відросток, переважно зміщений у задню частину нейральної дуги; відносно тонка зиґосфена з помітною серединною «губою» та вираженими латеральними лобами; помірно склепінчаста нейральна дуга; глибока задня серединна вирізка нейральної дуги; глибока міжзигапофізарна перетяжка; майже круглі котила (cotyle) і кондиль (condyle); широко розвинений парапофізарний відросток парадіапофіз; майже горизонтальні або слабо піднесені презигапофізи та великі артикулярні фасетки. За загальною будовою ймовірно належав до дрібних удавів (орієнтовно до ~1 м завдовжки).
У 2025 році Георґаліс і Меннекар повідомили про нові хребці з Кюї (північна Франція) та описали C. periplanetes, наголосивши на ряді спільних ознак із типовим видом і відмінностях, що обґрунтовують видовий статус. Публікація вийшла в Comptes Rendus Palevol (том 24, вип. 16).
Новий видовий епітет походить від грецького слова “periplanetes“, що означає “мандрівник”, відображаючи потенційне мандрування, яке відбувалося під час розселення між Північною Америкою та Європою. Дослідники припускають, що шлях міграції пролягав через Гренландію. Помірний клімат і низький рівень світового океану сприяли утворенню сухопутних коридорів, якими рептилії змогли дістатися тропічних регіонів тогочасної Європи.
Скам’янілості
Джерела
- https://scienceinpoland.pl/en/news/news%2C108645%2Cextinct-boa-species-found-france-traces-first-snake-migration-north-america.html
- https://treatment.plazi.org/id/03C687BC-FF80-FFE0-7E4C-4727366BB143
- https://zenodo.org/records/16091340
- https://sat.net.ua/vcheni-opysaly-novyy-vyd-zmiyi-cheilophis-periplanetes/
- https://zenodo.org/records/15730159
- https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/02724634.1984.10011977