Повернемо вимерлих тварин до життя
Статті 
Вампір дракули (Desmodus draculae) — вид родини Листконосові (Phyllostomidae), ссавець ряду Лиликоподібні (Vespertilioniformes, seu Chiroptera). Скелетні залишки гігантського (на 30 % більшого ніж D. rotundus) D. draculae були відкриті в печерах у північній Венесуелі та південно-східній Бразилії.
Kaiwhekea – вимерлий рід рептилій, що жив на нашій планеті в епоху пізнього крейдового періоду. Типовий вид – Kaiwhekea katiki, що відомий з Нової Зеландії.
Гірахіус (Hyrachyus) — викопний рід непарнокопитних ссавців монотипової родини Hyrachyidae, що існував в еоцені у північній півкулі. Це були тварини середнього розміру, вони досягали розмірів вовка і жили у тропічних та субтропічних лісах поблизу води. Систематичне положення гірахіуса є спірним. Деякі дослідники бачать тварину біля основи еволюції носорогів, інші — тапірів.
Примелефаси (Primelephas) — вимерлий рід ссавців, примітивні представники родини слонових. Жили в міоцені і пліоцені, скам’янілості знайдені в Африці, на терені сьогоденного Чаду, Кенії, Танзанії, Уганди та Ефіопії. На відміну від сучасних слонових, мали чотири бивні. Назва роду означає “перший слон”.
Corumictis – вимерлий рід мустелових (Mustelidae), що жив у Північній Америці від раннього до пізнього олігоцену. Типовий вид – Corumictis wolsani.
Carniadactylus – рід птерозаврів, який існував у Європі в період пізнього тріасу (пізній карній або ранній норій, близько 228 мільйонів років тому). Рід містить один вид, Carniadactylus rosenfeldi.
Spinostropheus (лат.) – рід дрібних м’ясоїдних динозаврів-тероподів, що мешкав в середньоюрську епоху на території сучасного Нігеру. Включає єдиний типовий вигляд – Spinostropheus gautieri.
Kongonaphon (лат.) – рід дінозавроморфів з родини Lagerpetidae, скам’янілі рештки яких знайдені в тріасових відкладеннях Мадагаскару (ладинський – карнійський яруси, 242-227 млн років тому). Єдиним видом є Kongonaphon kely, введений в систематику на основі неповного скелета. Відкриття цієї тварини має важливе значення для дослідження еволюції орнітодір, проливаючи світло на такі аспекти, як виникнення оперення, придбання біпедалізму і розвиток польоту.
Parageralinura – вимерлий рід павукоподібних ряду Uropygi з родини Thelyphonida (батогові скорпіони), який жив у Європі за часів карбону. Назва Uropygi пов’язана з наявністю батоговидного хвостового придатку і означає «хвіст на заду» (грец. οὐροπύγιον, від слів οὐρά – «хвіст» і πυγή – «зад»).
Gnatusuchus – вимерлий рід кайманів, представлений типовим видом Gnatusuchus pebasensis, відомий із середнього міоцену Формації Пебас в Перу. Gnatusuchus жив близько 13 мільйонів років тому у великій водно-болотній системі, яка називається мега-водно-болотними угіддями Пебас, що охоплювала понад мільйон квадратних кілометрів теперішнього басейну Амазонки (сучасний басейн на той час ще не розвивався, і замість того, щоб текти із заходу на схід в Атлантичний океан, річкові системи стікали на північ через заболочені місця та в Карибське море).