Повернемо вимерлих тварин до життя
Статті
Sinomacrops – рід вимерлих анурогнатидних птерозаврів, відомий з Daohugou Beds (середній – пізній юрський період) у свиті Тяойшань в Мутоденг, графство Цінлун провінції Хебей. Залишки Sinomacrops датуються віком приблизно 164 – 158 мільйонів років. Типовий та єдиний відомий вид – Sinomacrops bondei.
Proapteryx micromeros — викопний вид безкілевих птахів родини ківієвих (Apterygidae), що існував в міоцені (19-16 млн років тому). Рештки птаха знайдені у відкладеннях формації Баннокберн в регіоні Отаго на півдні Нової Зеландії.
Морганукодон (Morganucodon, «зуби з Гламоргану», за латинською назвою цієї місцевості в «Книзі Судного дня») — один з найдавніших ссавців, що існував у пізньому тріасі та, ймовірно, вимерлий в ранньому юрському періоді. Вперше його рештки виявив у Гламоргані Вальтер Георг Кюне. Рід існував на Землі 221–210 млн років тому. Ототожнюється з еострозодоном.
Sahaliyania (лат.) — рід травоїдних орнітоподових динозаврів родини Hadrosauridae з верхньої крейди Азії. Типовий і єдиний вид, Sahaliyania elunchunorum, названий і описаний бельгійським палеонтологом Паскалем Годфруа і колегами в 2008 році. Родове ім’я утворене від маньчжурського «Sahaliyan», що означає «чорний» і відсилає до маньчжурської назви річки Амур — «Sahaliyan Ula». Видове ім’я посилається на назву нечисленного народу орочони, що проживає на півночі Китаю в районі міста Улагая, де були виявлені залишки динозавра.
Bauxitornis (лат.) – рід енанціорнісових птахів з родини Avisauridae. Викопні рештки відомі з верхньокрейдяних відкладень (сантонський ярус) формації Чехбаня, Угорщина. Хоча вперше він був згаданий в огляді викопних птахів відкладів крейдового періоду Угорщини, але описаний був у більш повному огляді Гарета Дж. Дайка і Аттіли Есі в 2010 році.
Тіктаалік (Tiktaalik) — рід викопних лопатеперих риб з пізнього девону, що мали багато спільних рис з чотириногими. Назва перекладається як «велика прісноводна риба, що живе на мілководді» з мови інуктитут, котрою спілкуються ескімоси, що населяють арктичну Канаду. Викопні рештки були виявлені в 2004 році у відкладеннях пізнього девону (близько 375 млн років тому) на острові Елсмір (терр. Нунавут, північ Канади) палеонтологами Едвардом Дешлером, Нейлом Шубіним і Фарішем Дженкінсом.
Karenites – рід терапсид з родини Karenitidae підряду тероцефалов. Його викопні рештки були виявлені в шарах верхньої пермі (265-254 млн років тому), в Котельничі (Росія). Єдиний вид Karenites ornamentatus був описаний Л. П. Татаріновим в 1995 році.
Дроморніс (Dromornis) — вимерлий рід гусеподібних птахів родини Дроморнісові (Dromornithidae). Це один з найбільших птахів за всю історію Землі. Заввишки Dromornis stirtoni був більше 3 метрів і важив близько 500 кг. Мешкав дроморніс в Австралії, в середньому міоцені, приблизно 15 мільйонів років тому. Ймовірно, був всеїдним. На даний момент Dromornis stirtoni, Vorombe titan і Aepyornis maximus вважаються найбільшими і найважчими птахами за всю історію фауни.
Cerasinops (лат., буквально: лице-вишня) – рід динозаврів-цератопсів, що жили в кампані на території сучасної Монтани (США). Це був невеликий травоїдний ящір з будовою тіла, характерною для всіх цератопсів.
Liaobatrachus (що означає «ляонінська жаба») – рід доісторичних жаб з родини Часничницеві (Pelobatidae), перший викопний екземпляр роду був знайдений в Ісіанській світі провінції Ляонін, Китай. Це була перша жаба мезозойської ери, коли-небудь знайдена в Китаї. Пізніші відкриття були названі Callobatrachus sanyanensis і Mesophryne beipiaoensis, поки обидва не були класифіковані як синоніми Liaobatrachus.