Повернемо вимерлих тварин до життя
Статті
Protopithecus — вимерлий рід великих мавп Нового Світу, який жив під час плейстоцену. Скам’янілості були знайдені в печері Тока-да-Боа-Віста в Бразилії, а також в інших регіонах країни. Скам’янілості ще однієї великої, але не такої міцної статури мавпи з підродини Atelinae, Caipora, також були виявлені в Тока-да-Боа-Віста.
Ornatops (що означає “прикрашене обличчя”) – рід гадрозаврів з підродини Saurolophinae, відомий з пізньокрейдової формації Менефі в штаті Нью-Мексико, США. Рід містить один вид, Ornatops incantatus.
Chasmaporthetes – вимерлий рід гієн, ендеміки Північної Америки, Африки та Азії протягом пліоцену-плейстоцену, жили в проміжок від 4,9 мільйона до 780 тисяч років тому. Рід, ймовірно, еволюціонував з євразійських міоценових гієн, таких як Thalassictis або Lycyaena.
Сардинський дхол (Cynotherium sardous) – це вимерлий острівний псовий, що був ендеміком сьогоднішніх середземноморських островів Сардинія (Італія) та Корсика (Франція), які були з’єднаними більшу частини плейстоцену. Він вимер з появою людей на цьому острові. Наукова назва тварин означає “собачий звір Сардинії”, родова назва походить від давньогрецьких слів θήρ – ‘звір, дика тварина’ та κύων – ‘собака’, а видова назва від латинського Sardous – ‘з Сардинії’.
Сардинська піка (Prolagus sardus) — вимерлий вид зайцеподібних ссавців родини Prolagidae, що мешкав виключно на середземноморських островах Сардинія і Корсика. Його описували, як великого зайця без хвоста. На сардинських пік полювали місцеві жителі, які вживали їх м’ясо в їжу. В результаті на межі XVIII і XIX століть вид був повністю винищений.
Lyrarapax – рід викопних тварин з родини Amplectobeluidae ряду Radiodonta, який жив у ранньому кембрійському періоді 520 мільйонів років тому. Скам’янілі рештки тварини були знайдені в провінції Юньнань на південному заході Китаю. Другий вид був описаний у 2016 році, він відрізняється головним чином морфологією фронтальних придатків.
Tyrannasorus rex – вимерлий вид жуків, що існував в епоху міоцену, єдиний представник монотипічного роду Tyrannasorus. Викопний екземпляр членистоногого був виявлений в бурштиновій смолі Hymenaea protera в Домініканській Республіці. Вид був описаний Бреттом К. Раткліффом та Федеріко Карлосом Окампо у 2001 р.
Пролацерта (Prolacerta) — вимерлий рід архозавроподібних рептилій, що існував у ранньому тріасі. Скам’янілі рештки виду знайдені у басейні річки Кару у ПАР та Антарктиді. Пролацерту відносять до ряду Prolacertiformes. До цього ж ряду відносили проторозаврів (Protorosauridae) та таністрофеїв (Tanystropheidae), однак філогенічний аналіз відділив пролацерту від проторазаврів, таким чином ряд Prolacertiformes наразі є монотипічним. Плазун схожий на велику ящірку завдовжки до метра.
Eomellivora – вимерлий рід доісторичних мустелових, тісно пов’язаний з медоїдом (Mellivora capensis) та відомий з міоцену Євразії та Північної Америки і, можливо, Африки.
Pentecopterus — рід ракоскорпіонів-евриптерид, вимерлої групи водних членистоногих. Скам’янілості були зареєстровані з середньоордовицького періоду та мають вік близько 467,3 млн років. Рід містить лише один вид, P. decorahensis, котрий є найдавнішим відомим евриптеридом.