
Saurophthirus — викопний рід бліх, що існував у ранній крейді, 130—113 млн років тому. Вважається, що вид належав до групи, яка є проміжною ланкою між базальними блохами та сучасними видами. Комаха сягала 2,5 см завдовжки.
Повернемо вимерлих тварин до життя
Saurophthirus — викопний рід бліх, що існував у ранній крейді, 130—113 млн років тому. Вважається, що вид належав до групи, яка є проміжною ланкою між базальними блохами та сучасними видами. Комаха сягала 2,5 см завдовжки.
Augustaburiania vatagini — вимерлий вид морських діапсидних рептилій родини Tanystropheidae ряду Проторозаври (лат. Protorosauria). Вид існував у тріасовому періоді в Європі. Описаний у 2011 році російським палеонтологом А.Г.Сенніковим. Augustaburiania є найдавнішим відомим представником родини, мешкав 251-247 млн років тому.
Dorcatherium (лат., від грец. δορκάς – косуля або газель-доркас і θηρίον – звір) – рід вимерлих ссавців з родини оленцевих. Скам’янілості виявлені в Європі, Східній Африці і в районі гірського хребта Сивалик (Гімалаї). Відомі з міоцену і пліоцену.
Кетцалькоатль (Quetzalcoatlus) — представник ряду птерозаврів (Pterosauria). Типовий вид — Quetzalcoatlus northropi (Лоусон, 1975). Розмах крил точно не відомий через неповне збереження останків, але за пропорціями птерозаврів інших видів оцінюється приблизно в 11 метрів (на думку деяких палеонтологів — до 15 м). Виявлено в пізньокрейдових відкладеннях Північної Америки.
Bellubrunnus (що означає “прекрасний з Брунну” на латині) – вимерлий рід рамфоринхідних птерозаврів відомий з пізньої юри (Кімериджський ярус) півдня Німеччини. Рід містить один вид, Bellubrunnus rothgaengeri. Bellubrunnus відрізняється від інших рамфоринхідів відсутністю довгих виступів на хребцях хвоста, меншою кількістю зубів у щелепах і кінчиками крил, які загинаються вперед, а не назад, як у інших птерозаврів.
Sivatherium — вимерлий рід жирафових, що був поширений в пліоцені – верхньому плейстоцені від Африки до Східної Азії (особливо у Індії). Африканський вид, Sivatherium maursium, іноді відносять до роду «Libyatherium». Sivatherium, можливо, вимер не раніше, ніж 8000 років тому, оскільки зображення, які дуже його нагадують, відомі з давніх наскельних малюнків в пустелі Сахара.
Yezoceras – рід амонітів родини Nostoceratidae, відомих з Хоккайдо, Японія. Ностоцератиди славляться химерним звиванням своїх раковин. Описано три види: Yezoceras nodosam, Yezoceras myochubacularum та Yezoceras elegance, усі вони з пізньої крейди.
Гігатитан (лат. Gigatitan) – це вимерлий рід титаноптерових комах (ряд Titanoptera, від грец. τιτάν – гігант і πτέρο – крило), які жили в Киргизстані в тріасовий період. Типовий вид – G. vulgaris, описаний Олександром Григоровичем Шаровим в 1968 році. Скам’янілості гігатитана були виявлені в мадигенскій формації (Madygen Formation). За життя гігатитан був хижаком, схожим на богомола з розмахом крил приблизно 33 сантиметри. Це типовий рід сімейства Gigatitanidae, в яке входять тісно пов’язані Nanotitan і Ootitan.
Лонгісквама (Longisquama) — примітивна рептилія, що існувала у тріасовому періоді, 235 млн років тому. Особливістю будови тварини є довгі пероподібні відростки на спині, які, можливо, були призначені для ширяючого польоту. Описана за неповним скелетом, який знайдений на території Киргизстану, в урочищі Мадиген Ферганської долини. Було знайдено передню частину скелета, череп і чіткі відбитки довгих лусочок, що накладаються одна на одну і які розташовувалися на задньому краю передніх кінцівок. Зараз рештки знаходяться в колекції Московського палеонтологічного інституту Академії наук Росії.
Stomatosuchus — рід гігантських крокодиломорфів з родини Stomatosuchidae, що жили за часів крейдяного періоду (верхній сеноман, 99,6-93,5 млн років тому). Родова назва походить від грецьких слів Στοματο- + -σοῦχος, буквально — крокодил з великою пащею. Включає єдиний типовий вид — Stomatosuchus inermis. Описаний Е. Штромером (Ernst Stromer) в 1925 році на підставі черепа, виявленого в 1912 році в оазисі Бахарія (Єгипет). Єдиний зразок був знищений під час бомбардування Мюнхена в 1944 році.