Bohra — вимерлий рід макропод (Macropodinae) з пліоцену-плейстоцену Австралії. Типовий вид, Bohra paulae, вперше був описаний у 1982 році з матеріалу, знайденого в печерах Веллінгтон у Новому Південному Уельсі. Було описано три інші види: Bohra wilkinsonorum з південно-східного Квінсленда в 2004 році, Bohra illuminata з південно-центральної Австралії в 2008 році і Bohra nullarbora із Західної Австралії в 2009 році.
Bohra вважається плезіоморфним сестринським таксоном до сучасних деревних кенгуру (Dendrolagus).
Bohra – це ім’я легендарного кенгуру міфів племені Еуахлаї з Нового Південного Уельсу. Кажуть, що він ходив на всіх чотирьох кінцівках і мав гострі ікла, перш ніж його знищили чоловіки. Сучасні деревні кенгуру мають подібні пропорції між передніми і задніми кінцівками.
Bohra був набагато більшим за будь-якого деревного кенгуру, його вага становила понад 50 кг. Він демонструє багато подібності з сучасними деревними кенгуру за черепно-зубною морфологією та морфологією задніх кінцівок. Незважаючи на свій розмір Bohra мав багато таких же пристосувань до деревного способу життя, як і його родичі. Серед схожих рис: п’яткова кістка плоска і широка, зчленування кубовидної кістки не є ступінчастим, а співвідношення висоти і ширини суглоба набагато менше, ніж у інших типів кенгуру.
Рештки Bohra illuminata також демонструють морфологічну подібність до скельних валабі (Petrogale); Недавні молекулярні дослідження показують, що скельні валабі є найближчими живими родичами деревних кенгуру, що додатково доводить, що Bohra має тісний зв’язок з цими групами.
Bohra wilkinsonorum — найдавніший вид (пліоцен), а інші види — плейстоценового віку. Усі види Bohra населяли регіони південніше, ніж будь-який деревний кенгуру, включаючи тепер безлісну рівнину Нулларбор. Враховуючи деревну природу Bohra, схоже, що багато регіонів Австралії були вкриті лісом ще у недавньому минулому. Bohra вимер у пізньому плейстоцені. Його вимирання, можливо, співпало зі зростанням масштабів посухи в Австралії в цей час.
Тонкі відмінності між вимерлими видами, найбільший з яких міг важити до 40 кг, свідчать про те, що їхні здібності до лазіння відрізнялися. Сучасні деревні кенгуру проводять більшу частину свого часу в кронах дерев. Однак різні види Bohra, ймовірно, відрізнялися за співвідношенням часу, який вони проводили на деревах і на землі. Це схоже на сучасних великих мавп в Африці та Південно-Східній Азії.
Скам’янілості
Джерела
- https://www.deviantart.com/olorotitan/art/Bohra-882412340
- https://en.wikipedia.org/wiki/Bohra_(genus)
- https://www.deviantart.com/artbyjrc/art/Might-as-well-jump-Macropodids-2-877483237
- http://theorstrahyun.blogspot.com/2007/12/fossil-record-confirms-ancient.html
- https://www.semanticscholar.org/paper/Bohra-nullarbora-sp.-nov.%2C-a-second-tree-kangaroo-Prideaux-Warburton/5e228018646b9226dcde1192ce4d9d60e3f194e0
- https://www.sci.news/paleontology/bohra-giant-tree-kangaroos-11984.html