Berberosaurus — неотеропод юри Марокко🦤 Вимерлий світ

Berberosaurus — рід неотероподових динозаврів, можливо цератозаврів, з тоарського віку (нижня юра) “континентальної серії Тундуте” (формація Азілал), знайдений в Центральному високому атласі Тундуте, Уарзазат, Марокко. Типовим видом роду Berberosaurus є B. liassicus.

Назва Berberosaurus означає “берберська ящірка” і вказує на берберський народ Марокко. Видова назва B. liassicus вказує на епоху Ліас.

Berberosaurus може бути найдавнішим з відомих цератозаврів, що базується на часткових посткраніальних рештках. Він також є найдавнішим офіційно визначеним тероподом з півночі Африки, а також одним з небагатьох відомих з цього регіону в ранній юрі.

Рештки Berberosaurus були виявлені під час серії експедицій до Високого Атласу на початку 2000-х років, коли протягом 6 років було здійснено кілька експедицій для розкопок у місцевих руслах річок. Він базується на частковому посткраніальному скелеті нестатевозрілої особини, каталогізованому в Природничому музеї Марракеша. Кістки з цього скелета включають: MHNM-Pt9 — шийний хребець; MHNM-Pt23 — передня частина крижів; MHNM-Pt22 — п’ясткова кістка; MHNM-Pt19 — стегнова кістка; MHNM-Pt21 — проксимальний кінець лівої великогомілкової кістки; MHNM-Pt20 — обидві малогомілкові кістки; MHNM-Pt16 — частина іншої стегнової кістки, також віднесена до роду. Рештки Berberosaurus були знайдені разом з рештками Tazoudasaurus і невизначеного великого теропода в кісткових шарах у селевих відкладеннях. Пізніша тектонічна активність вплинула на кістки.

Нещодавні статті вказують, що на тій самій ділянці було знайдено новий матеріал цього роду, а саме хребець, посторбіталь, череп та зуби, які наразі вивчаються.

Berberosaurus характеризується низкою особливостей. Шийний хребець сильно пневматизований, з коротким шийним центром та отворами в нервовій дузі, з низьким та коротким нервовим відділом хребта, на відміну від Elaphrosaurus і Ceratosaurus. Він має передньо-задній короткий центр і нервовий відросток. Крижовий ряд помітно вигнутий. Центральний криж вузький в поперечному напрямку. П’ясткова кістка з дуже жолобчастим проксимальним кінцем. Передній стегновий вертлюг досягає проксимально середини головки стегнової кістки, на відміну від цератозавра. Стегнова площадка — велика. Великогомілкова кістка має субтрикутний дистальний профіль. Наявний косий гребінь, що покриває проксимально медіальну борозну малогомілкової кістки.

Ронан Аллейн (Ronan Allain) та його колеги, які описали Berberosaurus, провели філогенетичний аналіз і виявили, що їхній новий рід є найбазальнішим з відомих абелізауроїдів, більш похідний, ніж Elaphrosaurus, Ceratosaurus та Spinostropheus, але менш похідний, ніж Xenotarsosaurus та абелізаври. Віднесення Berberosaurus до абелізавроїдів віддаляє цю групу в часі і показує, що вона диверсифікувалася на початку юрського періоду.

Однак, у 2008 році Каррано і Семпсон (Carrano & Sampson, 2008) виявили, що це базальний цератозавр, який не належить до неоцератозаврів. Згодом аналіз Сюй з колегами (Xu et al, 2009) відновив його як дилофозаврида в невирішеній політомії з Dilophosaurus wetherilli, “Dilophosaurus” sinensis, Dracovenator і Cryolophosaurus.

Філогенетичний аналіз, проведений Ezcurra, Agnolin та Novas (2010), відновив Berberosaurus у невирішеній політомії з Ceratosaurus та Abelisauroidea. З іншого боку, опис базального цератозавра Saltriovenator у 2018 році розглядає Berberosaurus як сестринський таксон до цього роду. Того ж року в одній з робіт Berberosaurus розглядався в різних позиціях: як базальний цератозавр, неоцератозавр або базальний абелізавроїд.

Стаття, в якій описано Berberosaurus, була останньою, в якій було згадано монофілетичну Ceratosauria, що містила як целофізоїдів, так і неоцератозаврів. Більшість робіт з тих пір виключили целофізоїдів з Ceratosauria і натомість віддали перевагу ідеї, що Tetanurae і Ceratosauria є частиною монофілетичної групи під назвою Averostra.

Berberosaurus, як і інші цератозаври, був двоногим хижаком. Він був помірного розміру. Приблизна довжина його стегнової кістки — 50,5 сантиметрів. Це порівняно з довжиною стегнової кістки, наведеною Грегорі Полом (Gregory S. Paul) для таких тварин, як Elaphrosaurus (52,9 см) та Dilophosaurus (55,0 см). Його рештки були знайдені разом з рештками раннього зауропода Tazoudasaurus. За оцінками, довжина Berberosaurus становила приблизно 5 м, а маса тіла — 220-300 кг.

Розріз, що включає кістки Berberosaurus, ймовірно, був відкладений у річковій системі руслового/заплавного типу, з заповненими піском каналами, багатими на коріння рослин (в основному розташованими у дрібному вапняку, ймовірно, з країв каналів). Ці шари також мають потужну (до 6 м) гіпсову фацію, що свідчить про чергування вологих і сухих сезонів. Судячи з мезофосилій, у місцевій рослинності, очевидно, переважали папороті, саговники та хвойні.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter