Beornus — вимерлий рід периптихідових «конділяртрів», який жив у Північній Америці в палеоцені. Конділяртри або стародавні копитні (лат. Condylarthra, від др.-грец. κόνδῠλος — кулак і ἄρθρον — суглоб, за формою таранної кістки), — збірна поліфілетична група вимерлих ссавців, фактично сміттєвий таксон для об’єднання «архаїчних копитних», що жили в епоху палеогену в Америці, Євразії та Африці. Раніше їх розглядали в рангові ряду, куди входило дев’ять родин, які включали разом близько 100 родів.
Периптихіди (лат. Periptychidae) – родина вимерлих плацентарних ссавців, відомих по викопних рештках з палеоценових відкладень Північної Америки (Канада, США) та Азії (Китай, Узбекистан). Виходячи з результатів філогенетичного аналізу Т. Холлідея та колег 2015 року, периптихіди відносяться до клади Pholidotamorpha, що включає панголінів та їх вимерлих родичів. У минулому сімейство розглядалося у складі кондиляртр (Condylarthra). Периптихіди відрізняються будовою зубів: масивними премолярами та незвичайними вертикальними емалевими гребенями. Родина включає роди як з великими, так і з дрібними представниками, причому більші форми мають масивні скелети. Судячи з будови відомих науці скелетів, периптихіди були наземними тваринами.
Beornus honeyi був названий в 2021 році на честь персонажа з книги “Хоббіт” Беорна через свої збільшені моляри і премоляри (Беорн був відомий своїми величезними розмірами) в порівнянні з Conacodon delphae. Тварина відома з формації Форт-Юніон, де існувала одночасно з Maiorana noctiluca, Ampliconis antoni та Conacodon harbourae. Beornus утворює політомію з Mithrandir gillianus і Hemithlaeus kowalevskianus.
За скам’янілостями нижньої щелепи цієї істоти можна припустити, що він був не більшим за сучасну домашню кішку або бабака. Але це зараз нам такі розміри здаються вельми скромними: на думку дослідників, це був просто величезний звір порівняно з іншими конділяртрами, які бродили Північною Америкою в ранньому палеоцені, — ті були в основному розміром з щура.
Як зазначає провідний автор дослідження Мадлен Аттеберрі (Madelaine R. Atteberry) з Університету Колорадо в Боулдері, цей відносний розмір, а також дуже великі корінні зуби і пухкі щоки зробили Beornus honeyi гідним носити ім’я величезної людини-ведмедя: «Я завжди була великою шанувальницею Толкіна, крім того, існує давня традиція називати ранніх палеоценових ссавців на честь персонажів Толкіна».
Як і інші конділяртри, Beornus, ймовірно, харчувався переважно рослинами, хоча міг пообідати випадковими комахами чи іншими джерелами м’яса, вважають вчені.
Але Beornus – лише один із багатьох дрібних ссавців, які процвітали після падіння динозаврів. У цьому ж дослідженні проаналізували ряд скам’янілостей щелеп, знайдених у басейні Грейт-Дівайд у Південному Вайомінгу (місцевість належить до Американського континентального вододілу). В результаті вчені ідентифікували ще два раніше невідомі науці виду конділяртр: Conacodon hettingeri і Miniconus jeanninae. Ці ссавці тісно пов’язані між собою, але мають явні відмінності у формі та розмірах зубів.
Мадлен Аттеберрі вважає, що ці конділяртри можуть переписати історію ранніх ссавців, які населяли Північну Америку після вимирання динозаврів. Попередні дослідження фауни перших 320 тисяч років після масового вимирання показали, що ссавці тоді тільки відновлювалися, а окремі групи, такі як конділяртри, змінювалися вкрай повільно.
«Однак найраніша палеоценова фауна у Вайомінгу — зовсім інша історія, — стверджує Аттеберрі. — Вона відрізняється більшою різноманітністю, ніж ми могли передбачити для цього періоду. Це свідчить, що ми не можемо узагальнювати відновлення ссавців після вимирання динозаврів».
Іншими словами, Beornus та його родичі могли бути частиною великої квітучої спільноти дрібних ссавців у ранньому палеоцені: у басейні Американського континентального вододілу у Вайомінг раніше виявили понад 420 скам’янілостей ссавців.
На сьогодні понад два десятки вимерлих ссавців названі іменами героїв Толкіна: наприклад, комахоїдний Bubogonia bombadili (на честь Тома Бомбаділа) та Borophagus orc із групи псових (на згадку про орків).
Скам’янілості
Джерела
- https://ru.wikipedia.org/wiki/Периптихиды
- https://ru.wikipedia.org/wiki/Кондиляртры
- https://scitechdaily.com/new-prehistoric-hobbit-creature-one-of-three-discoveries-suggesting-rapid-evolution-of-mammals-after-dinosaur-extinction/
- https://naked-science.ru/article/paleontology/paleocene_beorn
- https://paleonews.live/new/1759-beornus-honeyi
- https://prehistoric-wiki.fandom.com/wiki/Beornus
- http://www.sci-news.com/paleontology/three-puercan-condylarths-09974.html