Shunosaurus — завропод з Китаю 🦤 Вимерлий світ

Shunosaurus, що означає «ящірка з Шу», — рід завроподових динозаврів із пізньоюрських (оксфордських) відкладень у провінції Сичуань у Китаї, віком приблизно 159±2 мільйони років тому. Назва походить від слова «Шу», стародавньої назви провінції Сичуань.

Перші скам’янілості шунозавра були виявлені в 1977 році групою студентів, які практикували палеонтологічні розкопки на узбіччі дороги. Типовий вид, Shunosaurus lii, описали та назвали Донг Чжимін (Dong Zhiming), Чжоу Шіву (Zhou Shiwu) та Чжан Іхун (Zhang Yihong) у 1983 році. Родова назва походить від слова 蜀 («Шу»), стародавньої назви Сичуані. Видова назва вшановує гідролога Лі Біна (Li Bing), губернатора Сичуані в третьому столітті до нашої ери.

Голотип IVPP V.9065 був зібраний з нижньої формації Сяшаксіміао (the Lower Xiashaximiao Formation) поблизу Дашаньпу, Цзигун. Він складається з часткового скелета. Пізніше було виявлено ще близько двадцяти екземплярів, включаючи кілька повних або майже повних скелетів, черепів і молодих особин, що зробило шунозавра одним з найкраще анатомічно відомих зауроподів, з ідентифікацією 94% елементів скелета. Скелети Shunosaurus експонуються в цзигунському Музеї динозаврів (Zigong Dinosaur Museum) в Цзигуні, провінція Сичуань, і в Музеї природознавства Тяньцзінь (Tianjin Natural History Museum).

Пропонований другий вид, S. ziliujingensis, назва якого згадувалась в довіднику з цзигунського музею для позначення меншої та старішої форми, ніколи офіційно не описувався, і, таким чином, залишається nomen nudum.

У 2004 році частковий напівзчленований екземпляр із містечка Цзяньї (Jiangyi) в окрузі Юаньмоу був описаний як новий вид Shunosaurus jiangyiensis. Цей від відомий з дев’яти шийних, п’ятнадцяти дорсальних, трьох крижових, чотирьох хвостових, обох лопаток, правої дзьобоподібної кістки і ключиці, правої передньої кінцівки без кисті, лобкової та сідничної кісток та правої задньої кінцівки, знайдених у верхній частині середньоюрської формації Сяшаксіміао (Xiashaximiao Formation). Вид був відокремлений від Shunosaurus lii на основі його унікального грудного пояса. Цей вид був описаний як дуже схожий, як на Shunosaurus lii, так і на Kunmingosaurus.

Спочатку було оцінено, що шунозавр мав довжину 11 метрів. Однак, пізніші та повніші знахідки вказують на дещо менші розміри. У 2010 році Грегорі С. Пол (Gregory S. Paul) оцінив довжину в 9,5 метра, вагу – в 3 тонни.

Шия шунозавра складалася з 12 шийних хребців, сильно вигнуті відростки яких були спрямовані назад; виросток атланта був розвинений слабо. Shunosaurus був дуже короткошиїм для завропода, його перевершив у цьому відношенні лише Brachytrachelopan.

Знайдені черепи в основному стиснуті або розчленовані, тому інтерпретація форми голови варіювалася від широкої, короткої та глибокої до надзвичайно вузької та загостреної. Верхня і нижня щелепи були сильно вигнуті вгору, що дозволяло їм функціонувати як пара садових ножиць. Зуби були досить міцними, але видовженими з довжиною коронки до 8 сантиметрів. Вони демонструють унікальну комбінацію циліндричного тіла, що закінчується ложкоподібним наконечником.

Shunosaurus мав 13 шийних та 4 крижових хребці. Їхня особливість полягала в будові: вони були наполовину порожніми і мали безліч виростів, що примітні яскраво вираженою спрямованістю назад. Дивно, що між виростами на задній частині хребця та тілом наступного хребця не було великого просвіту.

Хвіст був довшим за решту тіла і складався з 43 хвостових хребців. У 1989 році було опубліковано відкриття, що він закінчувався булавою, оснащеною на верхівці двома шипами, утвореними конусоподібними остеодермами довжиною 5 сантиметрів. Ця булава, ймовірно, використовувалася для відсічі від хижаків.

Кінцівки були довгими порівняно з розмірами тіла.

Shunosaurus спочатку був класифікований як представник Cetiosaurinae. У 1992 році Донг (Dong) відніс його до Shunosaurinae у складі Cetiosauridae. У 1995 році Пол Апчерч (Paul Upchurch) опублікував дослідження, в якому шунозавр належав до Euhelopodidae разом з іншими китайськими завроподами юрського періоду. Однак аналіз Джеффрі Вілсона (Jeffrey Wilson) в 2002 році показав, що він займає дуже базальне положення в Eusauropoda. Shunosaurus, можливо, споріднений з Rhoetosaurus з Квінсленда в Австралії.

Довжина його шиї вказує на те, що Shunosaurus харчувався низькою рослинністю. Форма його щелеп добре пристосована до обробки великої кількості грубого рослинного матеріалу.

На шунозавра припадає 90% скам’янілостей, знайдених у фауні Дашаньпу, що показує, що він був домінуючим та/або звичайним членом свого природного середовища. Велика кількість решток на невеликій площі може бути підтвердженням теорії про стадність цього динозавра. Shunosaurus поділяв місцевий ландшафт середньої юри з іншими завроподами, зокрема Datousaurus, Omeisaurus і Protognathosaurus, можливим орнітоподом Xiaosaurus і раннім стегозавром Huayangosaurus, а також хижим тероподом Gasosaurus.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter