Balaenognathus — вимерлий рід ктенохазматидних птерозаврів з пізньоюрської формації Торлейт, Баварія, Німеччина. Рід містить єдиний вид, B. maeuseri, відомий за майже повним, зчленованим скелетом.
Голотипний зразок Balaenognathus, NKMB P2011-633, був знайдений у відкладеннях торлейтської формації, датованих верхнім кімеріджем-титоном пізньої юри, поблизу Ваттендорфа, Баварія, на півдні Німеччини. Зразок складається з добре збереженої, майже повної, зчленованої особини. Зразок зберігся на плиті, що складається з 17 частин, не вистачає лише частини лівої п’ясткової кістки крилатого пальця, суглобової ділянки фаланги пальця крила, трьох пальців лівого крила, і невеликої частини лівої клубової кістки.
У 2023 році Мартілл (Martill) з колегами на основі цих викопних решток описали Balaenognathus maeuseri, як новий рід і вид ктенохазматидних птерозаврів. Родова назва “Balaenognathus” поєднує в собі посилання на гренландського кита (Balaena mysticetus) з латинським словом “gnathus“, що означає “щелепа”. Вона вказує на його передбачувану стратегію харчування завдяки фільтрації. Видова назва “maeuseri” — на честь співавтора Матіаса Маузера (Matthias Mäuser), який помер до публікації статті.
Цей птерозавр мав зуби у верхній і нижній щелепі, які є дзеркальним відображенням один одного. Загалом у нього було щонайменше 480 зубів. Існує ще один птерозавр з великою кількістю зубів — Pterodaustro з Аргентини, але у нього зуби на верхній щелепі тупі, а на нижній щелепі ще довші. Таким чином, новий зразок дуже відрізняється від інших ктенохазматид.
Зуби Balaenognathus дозволяють припустити, що він використовував незвичайний механізм харчування, пересуваючись у воді. Ймовірно, він використовував ложкоподібний дзьоб, щоб зачерпувати воду, а потім зуби вичавлювали зайву рідину, залишаючи здобич у пастці в роті. Тварина пробиралась через мілководні лагуни, всмоктуючи крихітних креветок і веслоногих раків, а потім проціджуючи їх через зуби, подібно до качок і фламінго.
Щелепи цього птерозавра дуже довгі і вкриті дрібними гачкуватими зубами з крихітними проміжками між ними, як у гребінця для вичісування гнид. Довга щелепа вигнута догори, як у чоботаря (Recurvirostra), а на кінці вона загострена, як у косаря (Platalea).
На кінчику щелепи немає зубів, але вони є вздовж обох щелеп, аж до задньої частини рота. І, що ще більш дивовижно, деякі зуби мають гачки на кінці. Такі зуби ніколи раніше не зустрічалось у птерозаврів. Ці маленькі гачки могли використовуватися для того, щоб ловити крихітних креветок, якими, ймовірно, харчувався птерозавр, щоб вони потрапляли в його глотку і не затискалися між зубами.
Balaenognathus — ктенохазматид середнього розміру, розмах крил якого оцінюється в 1,17 метра.
Вчені відновили Balaenognathus як члена Ctenochasmatidae, як сестринський таксон до клади, утвореної Aurorazhdarcho, Gladocephaloideus, Feilongus, Moganopterus та Lonchodectes.
Balaenognathus жив у Торлейтській формації, геологічній формації та лагерштетті в Німеччині. Фауна хребетних, з якими він жив, включала крокодиломорфів Alligatorium franconicum, Cricosaurus bambergensis, Dakosaurus maximus, динозавра Sciurumimus albersdoerferi, черепаху Eurysternum wagleri, ринхоцефала Sphenofontis velserae, а також риб Anaethalion, Leptolepides, Leptolepis, Pholidophorus і Pleuropholis.
Скам’янілості
Джерела
- https://www.deviantart.com/cisiopurple/art/Balaenognathus-946241035
- https://www.deviantart.com/galaxoica/art/Balaenognathus-maeuseri-946292591
- https://www.deviantart.com/hyrotrioskjan/art/Balaenognathus-946670045
- https://www.sci.news/paleontology/balaenognathus-maeuseri-11586.html
- https://phys.org/news/2023-01-pterosaur-species-hundreds-tiny-teeth.html
- https://dinopedia.fandom.com/wiki/Balaenognathus
- https://en.wikipedia.org/wiki/Balaenognathus