Повернемо вимерлих тварин до життя
admin 
Agudotherium – рід цинодонтів із пізнього тріасу півдня Бразилії. Новий таксон цинодонта був описаний по лівій нижній щелепі з іклом та шістьма (pc2—pc7) добре збереженими постканінами (голотип), а також другому зразку (паратип), що включає праву нижню щелепу з різцями, іклами та сімома (pc1—pc7) постканінами, причому pc6—pc7 найкраще збереглися. Ці екземпляри мають міцний зубний ряд.
Vulcanops — викопний вид лиликоподібних родини Mystacinidae, який існував у міоцені (19-16 млн років тому). Рід включає один вид — Vulcanops jennyworthyae. Скам’янілі рештки виду знайдені у відкладеннях формації Сент-Батанс у Новій Зеландії. Описаний у 2018 році по голотипу, що складається зі щелепи та кількох зубів. Назва роду Vulcanops дана на честь римського бога Вулкана. Видова назва вшановує Дженіфер Ворті за її внесок у вивчення фауни формації Сент-Батанс.
Pleurochayah – вимерлий рід черепах з родини Bothremydidae підряду Бокошиї черепахи (Pleurodira), відомий з the Lewisville Member, що належав до формації Вудбін (Woodbine Formation) в Техасі. Монотипний рід, що включає єдиний вид P. appalachius.
Soliclymenia – рід амонітів з пізнього девону з родини Glatziellidae ряду Clymeniida. Вид S. paradoxa мав незвичайну раковину у формі трикутника. Крім цього виду відомо ще декілька родів амонітів з трикутними раковинами, зокрема: Kamptoclymenia, Trigonoshumardites і Trigonogastrioceras. Були широко поширеними в тропічних морях девону, знахідки відомі з Північної Америки, Азії, Північної Африки та Європи.
Maiopatagium – рід вимерлих ссавцеподібних еухараміїд, який існував в Азії у кінці юрського періоду, 161—158 млн років тому. Є одним з найдавніших ссавців, що пристосовані до ширяння. Найдавнішим є волатікотерій, що існував 164 млн років тому. Встановлено два види.
Vallibonavenatrix (що означає “мисливиця з Валлібону” – на честь міста поблизу місцевості, де були знайдені його рештки) – рід динозаврів-спинозавридів, який мешкав на території сучасної Іспанії під час баремського віку раннього крейдового періоду, між 129,4 і 125 мільйонів років тому. Типовий і єдиний вид – Vallibonavenatrix cani. Його голотип – це частковий скелет, відновлений з формації Арцильяс де Морелла в Кастельйоні. Було виявлено, що він тісно пов’язаний зі Spinosaurus та входить до підродини Spinosaurinae.
Paramys (лат., буквально – “як миша”) – рід вимерлих ссавців із ряду гризунів (Rodent), що жили від пізнього палеоцену до раннього олігоцену (56,8-33,9 млн років тому) на території Північної Америки і Європи. Це один з найбільш ранніх відомих родів гризунів. Він співіснував з Thisbemys, подібним гризуном, таким чином відсилаючи до історії про Пірама та Тібе.
Нова знахідка демонструє скам’янілого кальмароподібного головоногого молюска, що тримає в своїх щупальцях ракоподібного, а сам, в свою чергу, є рештками трапези акули.
Malerisaurus – вимерлий рід архозавроподібних (Archosauromorpha), відомий з Андхра-Прадешу, Індія.
Juracimbrophlebia ginkgofolia (лат.) – викопний вид скорпіонниць з родини Комарівкові (Bittacidae), що жив в середині юрського періоду близько 164-165 мільйонів років тому. Один з найбільш ранніх прикладів мімікрії серед комах. Juracimbrophlebia приблизно на 40 мільйонів років старша за інших відомих мімікруючих комах, що в переважній більшості випадків вибирали для наслідування покритонасінні рослини. Єдиний відомий представник роду Juracimbrophlebia.