Повернемо вимерлих тварин до життя
admin 
Ще в жовтні 2015 року у формації Хелл-Крік, віком 66 мільйонів років, у Південній Дакоті, США було виявлено нового динозавра. Барвисті зображення цього швидкого двоногого хижака – вкритого пір’ям і з щелепою, повною гострих зубів – опублікували по всьому світу.
Артроплевра (лат. Arthropleura) — рід вимерлих членистоногих, були далекими родичами сучасних багатоніжок, жили в пізньому карбоні (кам’яновугільному періоді), 340–280 млн років тому. Мешкали на території нинішньої північно-східної частині Північної Америки і Шотландії. Вони — найбільші за розміром з відомих сухопутних безхребетних Землі за всю її історію.
Nothronychus — рід тероподових динозаврів теризинозаврів, які жили в Північній Америці протягом пізнього крейдяного періоду. Представлений двома видами: Nothronychus mckinleyi і Nothronychus graffami.
Dannychaeta — викопний рід багатощетинкових кільчастих червів, що існував у кембрійському періоді, 514 млн років тому. Типовий вид – Dannychaeta tucolus.
Dracovenator — рід динозаврів-неотероподів, які жили на початку юрського періоду (приблизно від 201 до 199 мільйонів років тому) на території сучасної Південної Африки. Dracovenator був двоногим наземним хижаком середнього розміру та статури, який міг виростати до 7 м у довжину. Його голотип був заснований лише на частковому знайденому черепі. Типовий вид – Dracovenator regenti.
Ligabueino (що означає «маленький Лігабуе») — рід невеликих динозаврів, названий на честь свого першовідкривача, італійського лікаря Джанкарло Лігабуе (Giancarlo Ligabue). Це був теропод, що жив протягом раннього крейдяного періоду (від барему до раннього апту), на території сучасної Патагонії. На відміну від початкової класифікації, яка вважала його членом Noasauridae, Каррано (Carrano) та колеги в 2011 році виявили, що з впевненістю його можна розмістити лише в групі Abelisauroidea.
Eryon — вимерлий рід десятиногих ракоподібних з пізньої юри Німеччини. Його численні види відомі з юрського періоду Західної Європи, переважно на північній околиці океану Тетіс, у Франції, Швейцарії та Німеччині, а також у Сполученому Королівстві. Його викопні рештки добре збереглися в тонких вапняках мілководного середовища, таких як вапняк Зольнгофен у Німеччині (титон) та літографічні вапняки палеонтологічного комплексу Керін у Франції (кімерідж). Він досягав довжини близько 15 см і, можливо, живився твердими частинками на морському дні.
Herrerasaurus — рід ящеротазових динозаврів пізнього тріасу, це один з перших динозаврів, відомий з літопису скам’янілостей. Його назва означає «ящірка Еррери» на честь власника ранчо, котрий виявив перший екземпляр у 1958 році в Південній Америці. Усі відомі скам’янілості цього хижака були виявлені в формації Іскігуаласто карнійського віку (пізній тріас, датується віком 231,4 мільйона років тому) на північному заході Аргентини. Типовий вид, Herrerasaurus ischigualastensis, був описаний Освальдо Рейгом (Osvaldo Reig) у 1963 році і є єдиним видом, віднесеним до роду. Інші синоніми роду: Ischisaurus та Frenguellisaurus.
Gordodon — рід пелікозаврів родини Edaphosauridae, що існував у ранній пермі (298 млн років тому). Викопні рештки знайдені в американському штаті Нью-Мексико. Відомий з черепа, нижньої щелепи та неповного посткраніального скелета (п’ять шийних хребців, чотири повні дорсальні хребці, 12 неповних спинних хребців, фрагменти п’яти шийних і п’ять дорсальних реберних пар, частини правої і лівої ключиць і лопаток). Типовий вид — Gordodon kraineri.
Протягом пізньої крейди в повітрі панували крилаті доісторичні створіння, відомі як птерозаври. Деякі з них досягали розмірів невеликого літака. І в нас, звісно, виникає запитання: «Чи могли б ми покататися на такому?»