Arthropleura — гігантська багатоніжка 🦤 Вимерлий світ

Артроплевра (лат. Arthropleura) — рід вимерлих членистоногих, були далекими родичами сучасних багатоніжок, жили в пізньому карбоні (кам’яновугільному періоді), 340–280 млн років тому. Мешкали на території нинішньої північно-східної частині Північної Америки і Шотландії. Вони — найбільші за розміром з відомих сухопутних безхребетних Землі за всю її історію.

Артроплеври походять від ракоподібних предків у кам’яновугільному періоді, і стали більшими ніж сучасні членистоногі, як через високий відсоток кисню в атмосфері Землі в той час, так і через відсутність великих наземних хребетних хижаків.

Артроплеври могли досягати в довжину від 0,3 до 2,6 м, з вагою до 50 кг. У 2021 році було повідомлено про скам’янілість, ймовірно, екзоскелету артроплеври шириною 55 сантиметрів і довжиною від 1,9 метра до 2,63 метра.

Латинська назва роду утворена від грец. ἄρθρον — «член тіла» і πλευρά «ребро» та означає «зчленована з ребер».

На відміну від сучасних багатоніжок, близьким родичем яких є Arthropleura, поперечний переріз тулуба був не майже круглим, а сплощеним, з прямою черевною і злегка опуклою спинною стороною.

Тулуб артроплеври характеризується серією добре розвинутих тергітів (дорсальний екзоскелет), що мали три частки, як в трилобітів, а їх дорсальні поверхні вкриті багатьма горбками. Голова тварини майже невідома, оскільки передня овальна пластина перед першим трилопатевим тергітом, який раніше вважався головним щитом, у подальших дослідженнях виявилася колумом (першим тергітом тулуба багатоніжки). Згідно з будовою інших членистоногих (Microdecemplex), голова могла мати вусики та трубоподібні органи.

Вважається, що число тергітів у Arthropleura коливалося від 28 до 32. Співвідношення між ногами і тергітами не зовсім зрозуміле. Вважається, що воно було в якійсь мірі диплоподним: пара ніг на тергіт, як у сучасних багатоніжок. Поряд із серединним стернітом навколо кожної пари ніг було три пари вентральних пластинок, а саме K-, B- та розеткові пластини, причому або B- або K-пластини були органами дихання. Тіло закінчувалось трапецієподібним тельсоном.

Скам’янілі сліди артроплевр були знайдені в багатьох місцях, наприклад сліди Arthropleura шириною до 50 сантиметрів були знайдені в Джоггінсі, Нова Шотландія. У слідів є окрема назва Diplichnites cuithensis.

Вважається, що всі знайдені скам’янілості Arthropleura є екзувієм (рештки зовнішнього скелету тварини, які лишаються після линяння), а не рештками тіла. Добра збереженість тонких екзувій, опорних пластин навколо основи ніг та скам’янілі доріжки слідів глибиною 3 см свідчать про те, що багатоніжка мала міцний екзоскелет і була сухопутною. Раніше вважалося, що артроплевра мешкала переважно у лісах. Однак, ймовірно, вона вела незалежне від лісу життя, оскільки скам’янілі доріжки слідів були знайдені на відкритих ділянках, а скам’янілості тварини зустрічаються навіть після зникнення тропічних лісів кам’яновугільного періоду.

Чим харчувалася артроплевра — спірне питання серед вчених, оскільки ні на одній з скам’янілостей не зберігся рот. На цьому ґрунтується припущення, що особливо великих і добре склеротизованих щелеп у неї не було. Імовірно, що вона харчувалася рослинною їжею, однак скам’янілості, що включали рештки плауновидних та спор папоротей, та вважалися копролітами, зараз вважаються просто спільним відкладенням скам’янілостей рослин і залишків екзувіїв. Можливо, що маленькі артроплеври були вегетаріанцями, а великі були всеїдними, використовуючи свої щелепи як для харчування рослинністю, так і для полювання на маленьких тварин і комах. Вважається, що середнього розміру артроплевра, можливо, з’їдала до тонни рослинності за рік.

Можливо, як і сучасні представники, кам’яновугільна двопарнонога багатоніжка могла згортатися в клубок, закриваючи найуразливішу частину тіла від ворогів або інших зовнішніх впливів.

Раніше вважалося, що причиною зникнення артроплеври було скорочення тропічних лісів карбону. Однак багато скам’янілостей було виявлено вже навіть після вимирання тропічних лісів і, ймовірно, що сама Arthropleura жила незалежним від лісу життям. Зараз існує думка, що вимирання багатоніжки викликали диверсифікація тетрапод та висихання екваторіальних областей планети.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter