Apidium — рід викопних людиноподібних приматів родини Parapithecidae. Рід існував у кінці еоцену на початку олігоцену у Північній Африці. Скам’янілості Apidium часто зустрічаються в відкладеннях Фаюма в Єгипті. Знахідки більш раннього виду, Apidium moustafai, рідкісні. Скам’янілості пізнішого виду, Apidium phiomense, досить поширені.
Apidium названий на честь давньоєгипетського бога-бика Апіса з Мемфісу, якого в Стародавньому Єгипті шанували як втілення бога Птаха. Епітет типового виду, phiomensis, походить від Phiom, давньогрецької назви сучасної улоговини Фаюм на захід від Нілу, на краю Лівійської пустелі. В окремі випадках епітет у фаховій літературі також подається як phiomense.
Перший опис роду та типового виду базується на голотипі — скам’янілості з колекційним номером Amer. Mus. No. 13370, фрагменті невеликої лівої нижньої щелепи з відсутньою гілкою нижньої щелепи (Ramus mandibulae) та премоляром P4 і молярами M1–M3, що знаходяться в зубних лунках. Перший опис Apidium, опублікований у 1908 році Генрі Фейрфілдом Осборном (Henry Fairfield Osborn), був надзвичайно стислим (всього 15 рядків) і обмежувався переліком важливих ознак зубів з низькою короною. Вчений інтерпретував їх як зуби всеїдної або фруктоїдної тварини.
Філогенетична класифікація скам’янілості не проводилася. Натомість було чітко зазначено, що вибір назви роду є фантазійним, через відсутність відомих подібних скам’янілостей. Назва не є прихованою вказівкою на можливу приналежність до парнокопитних. Хоча і згадувалася приналежність до приматів, але це було «непевним», оскільки зубний ряд нижньої щелепи не схожий на жодну з відомих скам’янілостей приматів еоцену або олігоцену.
Вже в 1922 році Вільям Кінг Грегорі (William King Gregory) інтерпретував нижню щелепу 13370 як скам’янілість примата, оскільки помітив схожість з родичами мавп і Oreopithecus. Однак додаткові скам’янілості Apidium були науково описані лише в 1962 році Елвіном Сімонсом (Elwyn L. Simons).
Apidium та інші представники родини Parapithecidae є стовбуровими антропоїдами, які мають усі характерні ознаки сучасних Anthropoidea. Їхнє походження тісно пов’язане з еоценовою азіатською групою Eosimiidae.
Спочатку вважалося, що вік скам’янілостей Apidium становить від 35,4 до 33,3 мільйона років, виходячи з первинного аналізу формації Джебель-Катрані, де вони були знайдені. Однак аналіз, проведений Еріком Сейфертом (Erik Seiffert) у 2006 році, показав, що вік формації Джебель-Катрані слід переглянути. Його оцінка вказує на вік від 30,2 до 29,5 мільйонів років, що повністю відповідає епосі рупеліану (ранній олігоцен).
Види Apidium були добре пристосованими до життя в тому, що колись було тропічними лісами Північної Африки. Вони жили на деревах і, судячи з усього, пересувалися по гілках дерев, поєднуючи чотириногість і стрибки, подібно до сучасних мавп роду Saimiri. Ці примати, судячи з усього, були фруктоїдними і денними тваринами з гострим зором.
Самці є більшими за самиць, тому, напевне, вони жили у патріархальних групах, що складалася із самця-вожака, кількох самиць та молоді. Самці мали великі ікла для оборони групи від хижаків та інших самців.
Скам’янілості
Джерела
- https://en.wikipedia.org/wiki/Apidium
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Apidium
- https://de.wikipedia.org/wiki/Apidium
- https://www.deviantart.com/thalassoatrox/art/Amiable-Arsinoitherium-816334365
- https://www.deviantart.com/suchomimus62/art/Apidium-1250190286
- https://www.deviantart.com/angeloraptorex230/art/Apidium-1262704553