Anthracodromeus — вимерлий рід пізньокам’яновугільних «проторотиридових» тетрапод, відомий з Огайо. Відомий за голотипом AMNH 6940, майже повним скелетом. Він був зібраний у місцезнаходженні Лінтон в окрузі Джефферсон, з групи Аллегені. Це один з найдавніших відомих тетрапод, що демонструє пристосування до лазіння.
Спочатку A. longipes був віднесений Едвардом Дрінкером Коупом (Edward Drinker Cope) у 1875 році до виду Sauropleura. Рід був вперше названий Робертом Керролом (Robert L. Carroll) і Дональдом Бердом (Donald Baird) у 1972 році. Типовим видом є Anthracodromeus longipes.
Anthracodromeus мав довжину від 15 до 20 см, з яких близько 5 см припадало на хвіст. У нього було довге тіло, з 27 хребцями між п’ятьма шийними хребцями і крижами. До кожного хребця була прикріплена коротка пара ребер. Кінцівки були досить короткими, але кожна ступня була щонайменше 2 см завдовжки — стільки ж, як і решта кінцівки разом узята.
У хвості 20 хвостових хребців, але на відміну від грудних/поперекових хребців, вони не мають нервових відростків. Лопатки і більша частина черепа відсутні, як і нижня щелепа. Тім’яні, скроневі та потиличні кістки присутні, як і край очної ямки, але далі нічого не збереглося. Новий зразок зі збереженими кінцівками показує, що фаланги пальців були подовженими і сильно вигнутими на кінчиках. Це вказує на те, що Anthracodromeus був принаймні частково пристосованим до лазіння, хоча і не до такої міри, щоб бути повністю деревним.
Скам’янілості
