Ancyrocrinus — вимерлий рід морських лілій, що існував у девоні. Типовий вид — Ancyrocrinus bulbosus. Ancyrocrinzis bulbosus зустрічається в породах середнього девону, Гамільтонської групи, яка поширена широким поясом від Індіани та Мічигану до Пенсильванії та Нью-Йорку. Можливі рештки представників роду також відомі з Європи та Австралії.
Рід Ancyrocrinus спочатку був створений Холом (Hall, 1862) для прикріплювального органу цього криноіда. Опис чашечки зробив Гольдрінг (Goldring, 1942). Ancyrocrinus схожий на Botryocrinus п’ятьма п’ятикутними радіалами, які більш-менш заокруглені і виступають з чашечки. Однак, вчені вважають його дійсним родом. Він має циррі на стеблі, які з часом покриваються вторинним стереомом, утворюючи характерний грапнель, чотирикутне стебло з осьовим каналом і чотирма периферійними каналами, і лише чотири інфрабазали, які вирівняні з чотирма кутами стебла, а також з чотирма периферійними каналами. Базали Ancyrocrinus також мають іншу форму, ніж у Botryocrinus. Це наслідок того, що вони прилягають до меншої кількості інфрабазалів.
Ancyrocrinus належить до ряду Cladoidea через свою дициклічну чашечку, міцне з’єднання пластинок і вільні руки над радіалами. Тонка гнучка анальна трубка, яка займає майже всю вентральну поверхню криноїда, та дихотомія рук відносять Ancyrocrinus до підряду Dendrocrinoidea.
Складно пояснити функції прикріплювального крюка у Ancyrocrinus. Можливо, він спочатку розвивався в середовищі, де великі об’єкти для прикріплення були важкодоступними. Він міг також займати нішу між великими донними об’єктами, де більшість інших криноідей не могли б добре закріпитися. Не маючи спочатку кореня типу Rhizocrinus, Ancyrocrinus, можливо, розвинув крюк, щоб отримати перевагу над іншими великими криноідами з жорсткими стеблами, які залежали від великих об’єктів для прикріплення.
Той факт, що крюк давав Ancyrocrinus міцну основу, може пояснити, чому його стебло в два-три рази ширше, ніж у будь-якого іншого криноїда, що зустрічається в тих же місцях. Після того, як була сформована міцна основа, Ancyrocrinus міг сконцентруватися на розвитку жорсткої колони і жорсткого дистального кінця, що запобігало б притисненню крони до дна сильними течіями.
Як і його сучасні родичі, Ancyrocrinus був організмом, що живився фільтрацією. Хоча прямих доказів цього немає, його харчовий раціон, безсумнівно, був подібним до раціону живих криноїдів — він складався з діатомових водоростей, радіолярій, форамініфер, динофлагелят, личинок наупліусів і велігерів, а також дрібних копепод і остракод. Ці організми, захоплені слизом, що вироблявся трубчастими ногами криноїда, потрапляли вниз по амбулакральних борозенках до рота.
Скам’янілості
Джерела
- https://www.tumblr.com/palaeopedia/151786119638/the-ancyrocrinus-bulbosus-1862-phylum
- https://www.researchgate.net/publication/30849226_Morphology_and_Taxonomy_of_the_Middle_Devonian_Crinoid_Ancyrocrinus_bulbosus_Hall_1862
- https://www.researchgate.net/publication/238638902_Fossil_Crinoids
- https://deepblue.lib.umich.edu/handle/2027.42/48467
- https://www.deviantart.com/prehistorybyliam/art/Ancyrocrinus-759851271
- https://www.deviantart.com/avancna/art/Ancyrocrinus-bulbosus-BW-33406365
- https://x.com/hide2051/status/1651892129776680960
- https://www.gbif.org/species/8540218
- https://www.mindat.org/taxon-4873247.html