Ahytherium

Час існування:
Місце проживання:

Ahytherium — це вимерлий рід мегалоніхідних лінивців, які жили в плейстоцені на території сучасної Бразилії. Він містить один вид, A. aureum. Майже повний скелет Ahytherium разом із рештками іншого вимерлого виду лінивців, Australonyx, були виявлені в Poço Azul, підводній печері в національному парку Chapada Diamantina в 2005 році. Його описав Кастор Картелле (Castor Cartelle) з Pontifícia Universidade Católica de Minas Gerais. Кістки, довжина яких склала близько 91 см, належать тварині, яка, імовірно, ще росла.

Порівняння розмірів лінивців з людиною: Bradypus variegatus, Lestodon armatus, Megatherium americanum, Thalassocnus yaucensis, Ahytherium aureum.

Ця тварина відома по добре збереженим і майже повним скам’янілостям, у тому числі скелету незрілого екземпляра, який за життя мав бути приблизно три метри в довжину, один метр у висоту та міг важити, можливо, півтонни. Як і всі наземні лінивці, Ahytherium мав міцне тіло та ноги, озброєні потужними кігтями. Ahytherium був схожий на інших наземних лінивців, таких як Megalonyx, але мав деякі особливості, які його чітко відрізняли: голова, наприклад, була надзвичайно короткою та високою, а лобові кістки були роздуті дорсально. Виличні дуги були широкими, особливо лобові відростки, а слізні кістки були вузькими, лопатеподібними і спрямованими в передньолатеральний бік. Зубний ряд включав ікла, котрі були тонкими, вигнутими та овальними в поперечному перерізі. Плечова кістка мала слабо розвинений дельтопекторальний гребінь, а стегнова кістка мала великий вертлюг, розташований дистально. Форма хвостових хребців вказує на те, що хвіст був сплощеним дорсовентрально.

Ahytherium — рід вимерлої родини Megalonychidae у складі підряду Folivora та надряду Xenarthra. Megalonychidae представляють собою дуже різноманітну групу. Найближчими родичами мегалоніхових є мегатерії (Megatheriidae) та нотротерії (Nothrotheriidae). До перших належать найбільші з відомих лінивців, до других — навпаки досить дрібні. Усі три родини разом віднесені до надродини Megatherioidea. Серед лінивців Megalonychidae утворюють дуже давню лінію, з найдавнішими відомими скам’янілостями, що відомі з олігоцену Патагонії. Характерні риси виявлені в іклоподібній та різцевій будові переднього зуба в кожному випадку, а також у моляроподібній (моляріформній) конструкції задніх зубів. Останні характеризуються двома поперечними гребнями на оклюзійній поверхні, що вказує на те, що Megalonychidae харчувалися переважно листям. На відміну від Megatheriidae і Nothrotheriidae, задня лапа має стопоходячу форму і не скручена, тобто зберігає свою початкову форму. Megalonychidae колись були широко поширеними, викопні рештки були знайдені в Південній і Центральній Америці, а також у Північній Америці аж до Арктики.

Плейстоцен Бразилії, 50 000 років тому. Велика акула-бик (Carcharhinus leucas) піднялась вгору по річці й зараз далеко від узбережжя, але, на щастя для неї, вона здатна жити і в прісній воді. Над нею на поверхні плаває велика гуска Neochen pugil. Пара Ahytherium aureum пропливає повз акулу.

З класичної точки зору, заснованої на порівняльній анатомії скелета, в Megalonychidae спочатку включали лінивців Вест-Індії, а також сучасних двопалих лінивців роду Choloepus, яких зараз вважають приналежними до надродини Mylodontoidea. Однак молекулярно-генетичний аналіз та аналіз білків не змогли встановити більш тісні стосунки між цими окремими групами.

Значна частина викопного матеріалу Megalonychidae є фрагментарною та значною мірою неповною. Тому систематичні відносини між окремими представниками групи досліджені поки що недостатньо. Проте завдяки багатству форм простежуються різні лінії розвитку. Одна лінія включає переважно південноамериканських представників, таких як Megistonyx, Ahytherium і Ortotherium, а інша, відповідно, складається з північноамериканських форм Megalonyx і Pliometanastes (сюди ж, на основі особливостей будови скелета, відносять також карибських лінивців, таких як Megalocnus або Neocnus). В даний час, однак, неможливо визначити прямих предків північноамериканських представників Megalonychidae. А отже, їх зв’язок з південноамериканськими формами досі невідомий.

Мабуть, Ahytherium був великим, досить повільним наземним лінивцем, який міг захищатися від хижаків своїми потужними кігтями. Приплюснута форма хвоста свідчить про те, що Ahytherium міг бути хорошим плавцем. З іншого боку, споріднений Megistonyx, здавалося б, пристосувався до життя на великій висоті. Інший плаваючий лінивець, більш пристосований до морського способу життя, — Thalassocnus.

На березі річки в плейстоценовій Бразилії зустрілися гомфотерій Notiomastodon, наземний лінивець Australonyx і напівводний лінивець Ahytherium.
Гігантські лінивці з міжтропічного регіону Бразилії. Перший план: Ahytherium aureum (вага біля 170 кг), Mylodonopsis ibseni (вага біля 500 кг). Другий план: Glossotherium phoenesis (вага біля 422 кг). Третій план: Valgipes bucklandi (вага біля 530 кг).
Представники Megatherioidea: Schismotherium rectangularis, Megatherium americanum, Eremotherium laurillardi, Prepotherium potens, Hapalops longipes, Thalassocnus yaucensis.
Представники Megalonychidae: Megalonyx jeffersonii, Diabolotherium nordenskioldi, Pliometanastes protistus, Zacatzontli tecolotlanensis, Ahytherium aureum.
Скам’янілості
Посткраніальні елементи Ahytherium aureum з четвертинного періоду Poço Azul (Бразилія).
Джерела
  1. https://www.deviantart.com/troodonvet/art/American-Fauna-Ahytherium-aureum-858351861
  2. https://www.deviantart.com/wsnyder/art/Ahytherium-aureum-473936106
  3. https://www.deviantart.com/olmagon/art/River-of-Sharks-and-Sloths-885732971
  4. https://www.deviantart.com/paleo-lee/art/Brazilian-Giant-sloths-2-921312125
  5. https://www.deviantart.com/hodarinundu/art/Pleistocene-River-Scene-879959126
  6. https://www.deviantart.com/artbyjrc/art/Ground-Sloths-4-Megatheriids-856073892
  7. https://www.deviantart.com/artbyjrc/art/Ground-Sloths-2-Megalonychids-842848062
  8. https://twitter.com/joschuaknuppe/status/1353533727721345029
  9. https://www.reddit.com/r/pleistocene/comments/mey868/ahytherium_aurem_was_a_megalonychid_from_the_late/
  10. https://www.researchgate.net/figure/Postcranial-elements-of-Ahytherium-aureum-gen-and-sp-nov-from-the-Quaternary-of-Poco_fig3_248554112
Поширити