Abyssosaurus 🦤 Вимерлий світ

Abyssosaurus – вимерлий рід криптоклідідових (Cryptoclididae) плезіозаврів, відомий з ранньої крейди Чуваської Республіки, на заході Росії. Він мав укорочений череп, існує припущення, що він населяв переважно батіальну зону (батіальна фауна існує на дні або у водній товщі морів і океанів на глибинах від 500 до 3000 м).

Abyssosaurus відомий лише за зразком голотипу, Museum of Chuvash Natural Historical Society (MChEIO) no. PM/1, частковим посткраніальним скелетом. Голотип був зібраний у Порецькому районі Чувашії, поблизу Мішуково, місце знахідки датується пізньогаутерівською фауністичною стадією ранньої крейди, приблизно 133–130 млн років тому. Спочатку вважалося, що зразок займає проміжне місце між пізньоюрськими Tatenectes та Kimmerosaurus та пізньокрейдяними Aristonectes та Kaiwhekea. Березін (2011) вважав, що Abyssosaurus представляє перший надійний запис про аристонектідів в Росії. Великий філогенетичний аналіз, проведений Роджером Бенсоном (Roger Benson) та Патріком Друкенміллером (Patrick Druckenmiller), виявив, що це похідний криптоклідід, тісно пов’язаний з Colymbosaurus.

У 2019 році Олександр Березін дуже докладно описав загальну анатомію Abyssosaurus. Відзначається, що верхня щелепа має риси, подібні до тих, що присутні у незрілих еласмозаврів. Верхня ріжуча кромка відхиляється вперед під кутом 110 °, а задня частина кістки нерозвинена, виступаючи назад у вигляді невеликого шипа. Березін зазначає, що перебудова верхньої щелепи пов’язана із загальною будовою черепа. Очні западини великі і округлі, більше, ніж у більшості інших криптоклідід. Сам череп надзвичайно короткий і трикутний.

Черевні ребра Abyssosaurus демонструють пахіостоз, очевидно, з єдиною метою – зробити тварину менш плавучою. О’Кіф (O’Keefe) та інші відзначили, що така конструкція зробить плезіозавра більш стійким до турбулентності та дозволить йому підтримувати стабільність. Ласти також демонструють пахіостоз, а задні ласти абісозавра були довшими за передні. Ця риса також спостерігається у інших колімбозавринів. Виходячи з цього, Березін припускає, що Abyssosaurus та інші колімбозаврини були вмілими нирцями, здатними ширяти над морським дном в пошуках їжі.

Спочатку припускали, що Abyssosaurus був проміжним між Tatenectes і Kimmerosaurus, двома криптоклідідами, та Aristonectes та Kaiwhekea, двома еласмозавридами. Пізніший аналіз показав, що це був колімбозавриновий криптоклідід.

Намагаючись пояснити своєрідну анатомію Abyssosaurus, Березін зазначив, що адаптація до холодних, суворих глибоководних умов супроводжується втратою онтогенетичних стадій. Організми не тільки зберігають педоморфні риси свого молодняку, але також демонструють поведінку, подібну до поведінки набагато молодших тварин – повільний, відносно малорухливий спосіб життя. Такі організми зазвичай витрачають багато часу на зростання і мають велику тривалість життя. Поведінка і морфологія кашалота, наприклад, дозволяють йому довго відпочивати після серії глибоких занурень, сплячи вертикально біля поверхні води. Abyssosaurus, ймовірно, мешкав і харчувався переважно в батіальній зоні, час від часу піднімаючись на поверхню, щоб вдихнути повітря. Дійсно, основні джерела харчування криптоклідідів, ракоподібні та головоногі молюски були присутніми в цьому середовищі.

Джерела

Поширити

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter