Urokodia — вимерлий рід морських членистоногих з раннього кембрію. Єдиним відомим видом є Urokodia aequalis, знайдений у сланцях Маотяньшань у Китаї. Його опис базується на близько 15 екземплярах.
Urokodia — це видовжений членистоногий, довжиною до 3,5 см. Спинний екзоскелет (тергіт) складається з цефалону (голови) та пігідіуму (хвостового щитка) майже однакових розмірів. Спочатку вважалося, що обидві ці частини майже ідентичні та мають по 4 пари великих бічних шипів. Однак подальші дослідження показали, що пігідіум мав виразну трикутну форму та паралельний ряд крихітних задніх шипів. Між цефалоном та пігідіумом розташовувався видовжений торакс із 14 або 15 сегментами. Urokodia мала пару стеблових очей та короткі вусики під передньою частиною голови. Решта черевної області має майже однакові придатки з кільцевими основами та пластинчастими (лопатеподібними) зовнішніми гілками, 3 пари під цефалоном і пігідієм та 1 пару під кожним грудним сегментом. Усі придатки, крім пігідіальних, мали сегментовані, ногоподібні внутрішні гілки.
Вентральні придатки Urokodia довгий час залишалися невідомими, а її дорсальні ознаки на перший погляд нагадують Mollisoniidae (наприклад, Mollisonia, Thelxiope та Corcorania). Це призвело до того, що раніше Urokodia класифікували як представника ряду Mollisoniida разом з іншими молісонідами. На основі відкриття кінцівок Mollisonia у 2019 році було висунуто припущення, що ця група є предками хеліцерових. Однак у переописі, опублікованому в липні 2024 року, було виявлено, що кінцівки Urokodia значно відрізняються від кінцівок молісонідів або будь-яких інших хеліцерових. Філогенетичний аналіз, заснований на новому відкритті, натомість відносить Urokodia до найпримітивніших представників Artiopoda, вимерлої групи, до якої входять трилобіти та їхні родичі.
Скам’янілості
