Tullimonstrum 🦤 Вимерлий світ

Tullimonstrum gregarium, в просторіччі відомий як Tully Monster, був м’якотілим хребетним, яке жило в неглибоких тропічних прибережних водах каламутних лиманів протягом кам’яновугільного періоду, близько 300 мільйонів років тому. Зразки тварини були знайдені тільки в формації річки Мейсон-Крік, штат Іллінойс. Там же зустрічаються рештки інших тварин, що зберігаються лише у виняткових умовах, в тому числі медуз, мальків риб та ікри. До 2016 року його класифікація була невизначеною: різні інтерпретації відносили його до молюсків, членистоногих, конодонтів або до одного з численних типів червів.

Перша частина родового епітета тварини – прізвище першовідкривача Francis Tully, друга частина – латинське слово monstrum – «чудо, монстр» та відноситься до дивовижного вигляду істоти та дивного плану будови тіла. Видова назва gregarium означає «звичайний» і відображає велику кількість його знахідок.

Tullimonstrum мав пару вертикальних черевних плавників (хоча правильність збереження скам’янілостей його м’якого тіла ускладнює це визначення), розташовану на хвостовому кінці тіла, і, як правило, довгий хоботок, що мав до восьми маленьких гострих зубчиків на кожній “щелепі”, за допомогою якої він, можливо, активно вишукував дрібних істот та їстівні рештки у намулі. Tullimonstrum був частиною екосистеми, представленої надзвичайно багатою групою м’якотілих організмів, відомих, як скам’янілості Мазон-Крік, від місця їх знахідок в окрузі Грунді, штат Іллінойс.

Відсутність твердих частини скам’янілості означає, що тварина не мала органів, котрі складаються з кісток, хітину або карбонату кальцію. Є дані про послідовно повторювані внутрішні структури. Голова Tullimonstrum погано диференційована. Поперечна брускоподібна структура, яка може бути або спинною, або черевною, закінчується двома круглими органами, що асоційовані з темним матеріалом, який ідентифіковано як меланосоми (містять пігмент меланін). Їх форма та структура свідчать про те, що це очі. Tullimonstrum мав структури, які можна трактувати як зябра, а також можливий нотохорд або зачатковий спинний мозок.

Хоботок рідко зберігається повністю: він повний приблизно у 3% зразків. Однак деяка частина органу зберігається приблизно в 50% випадків.

У 2016 році морфологічне дослідження показало, що Tullimonstrum був фактично базальною хребетною твариною, і, таким чином, членом типу хордових, тісно пов’язаною з сучасними міногами. Ця близькість була приписана на основі вираженої хорди, спинного плавника і асиметричного хвостового плавника, кератинових зубів, однієї ніздрі і хрящів, як у міног. Вчені висловили ймовірність, що Tullimonstrum належить до предкової групи міног, але у нього також багато особливостей, яких немає у круглоротих (міног і міксин), тому його точне філогенетичне положення залишається суперечливим.

Дослідники з університету Лестера виявили ще один доказ, що Tullimonstrum був хребетним. Вони виявили свідоцтва наявності двох типів меланоцитів в очах істоти, а ця особливість зустрічається тільки у хребетних.

У 2020 році Маккой та його колеги використовували спектроскопію Рамана для виявлення молекулярних зв’язків в органічному матеріалі решток Tullimonstrum. На основі зразків з кількох точок тіла вони визначили органічний матеріал, що представляв собою білки та продукти їх розпаду (як це характерно для хребетних), на відміну від хітину на основі полісахаридів (як це характерно для членистоногих). Це підтверджує інтерпретацію того, що Tullimonstrum є хребетним.

Tullimonstrum, ймовірно, був вільноплаваючим хижаком, який мешкав у відкритій морській воді, і його час від часу заносило до прибережної місцевості, де він і скам’янів.