Tsogtopteryx — вимерлий рід птерозаврів родини аждархідів, відомий з пізньокрейдяної формації Баянширі в Монголії. Рід містить єдиний вид, Tsogtopteryx mongoliensis, відомий з більшої частини шийного хребця. Він був тісно пов’язаний з Hatzegopteryx і співіснував з Gobiazhdarcho, іншим аждархідом, більш тісно пов’язаним з Quetzalcoatlus.
У 1993 році спільна палеонтологічна експедиція Музею природничих наук Хаяшібара та Монгольського палеонтологічного центру провела польові роботи в пустелі Гобі в Монголії. У місцевості «Байшин Цав» формації Баянширі в провінції Дорногові дослідники зібрали ізольований елемент шийного хребця. Цей зразок, зареєстрований під номером MPC−Nd 100/303, складається майже з усього шостого шийного хребця, за винятком задньої (найдальшої) частини. У 2009 році Махіто Ватабе (Mahito Watabe) з колегами описали цей зразок, а також інший ізольований шийний хребець птерозавра з місцевості «Бурхант» тієї ж формації. Автори утрималися від присвоєння назви обом зразкам, але детально обговорили їх анатомію та ймовірну філогенетичну спорідненість.
У 2025 році Р. В. Пегас (R. V. Pêgas), Сюанью Чжоу (Xuanyu Zhou) та Йошіцугу Кобаяші (Yoshitsugu Kobayashi) описали Tsogtopteryx mongoliensis як новий рід і вид птерозаврів на основі цих решток. Родова назва Tsogtopteryx походить від монгольського слова tsogt, що означає «могутній герой», та давньогрецького pteryx, що означає «крило». Видова назва mongoliensis вказує на місце знахідки зразка в Монголії. У тій же публікації автори також назвали зразок з Бурханта, як іншого аждархіда — Gobiazhdarcho.
До того, як були описані роди Tsogtopteryx та Gobiazhdarcho, серед птерозаврів Монголії офіційно фігурував лише один вид — джунгаріптерид Noripterus parvus із відкладів формації Цаган-Цаб. Водночас знахідки свідчать і про існування інших крилатих рептилій, хоча їх визначення поки що не остаточне. Серед таких матеріалів згадують рештки, які можуть належати анурогнатидам, анхангуерам і тапеджароїдам. Окремою цікавою знахідкою стала довга кістка можливого аждархіда, виявлена в шлунку дромеозавра, а також надзвичайно фрагментарні кістки гігантського аждархіда.
Виходячи з розміру голотипного хребця (довжиною понад 7,7 сантиметра), розмах крил Tsogtopteryx був оцінений в 1,6–1,9 метра, що є надзвичайно мало для аждархіда. Це робить його найменшим з відомих аждархідів, поступаючись лише безіменному можливому представнику клади з формації Нортумберленд у Канаді, розмах крил якого оцінюється в 1,6 м або менше. Незважаючи на такі мініатюрні розміри, зразок, ймовірно, належав дорослій особині. Це було визначено на основі відсутності зернистої текстури, яка часто спостерігається в кістках молодих птерозаврів, та повного злиття шийних ребер з хребцями, що відбувається лише після досягнення зрілості. Для порівняння, сучасний йому Gobiazhdarcho ще не був повністю дорослим, але був значно більшим, з розмахом крил 3–3,5 метри.
Щоб визначити взаємозв’язки та спорідненість Tsogtopteryx, вчені оцінили його в комплексній філогенетичній матриці, орієнтованій на птерозаврів. Їх аналіз визначив Tsogtopteryx як найбазальнішого члена клади Hatzegopterygia, до якої входять аждархіди, більш близько пов’язані з Hatzegopteryx, ніж з Quetzalcoatlus.
Tsogtopteryx походить з місцевості Бурхант у межах формації Баянширі, що сформувалася в крейдяному періоді приблизно 96–90 мільйонів років тому. Геологічні дані свідчать про наявність двох шарів формації: нижнього (сеноман–пізній турон) і верхнього (пізній турон–сантон), до якого й належить Бурхант. Осадові відклади вказують на вологі умови з великими річками-меандрами й озерами, які, ймовірно, осушували східну частину сучасної пустелі Гобі.
Фауна Баянширі надзвичайно різноманітна. Серед хижаків — великий дромеозаврид Achillobator, теризинозаври Duonychus, Erlikosaurus, Enigmosaurus і Segnosaurus, а також тиранозавроїд Khankhuuluu. Рослиноїдних динозаврів представляють анкілозаври, цератопси, пахіцефалозаври та зауроподи. Тут же виявлено рештки крокодиломорфів, черепах, риб і навіть скам’янілі плоди, що свідчить про багате й різноманітне середовище існування.
Скам’янілості
