Titanokorys 🦤 Вимерлий світ

Titanokorys gainesi – вид вимерлих радіодонтів з родини Hurdiidae, описаний в 2021 році з сланців Берджес. Радіодонти – група примітивних членистоногих, які виникли під час кембрійського вибуху та були одними з найбільших і найрізноманітніших палеозойських хижаків. Ці тварини були широко поширеними та займали різноманітні екологічні ніші, від ловців бентосу та фільтраторів до верховних хижаків.

Незвичайну тварину, що жила 509-504,5 мільйона років тому, описали палеонтологи Жан-Бернар Каро (Jean-Bernard Caron) і Джозеф Мойсюк (Joseph Moysiuk) з Університету Торонто і Королівського палеонтологічного музею Онтаріо. Скам’янілі рештки Titanokorys були знайдені в провінції Британська Колумбія, в геологічній формації кембрійського періоду, відомій під назвою «сланці Берджес» (Burgess Shale), котра принесла вже чимало палеонтологічних відкриттів.

Як і у всіх радіодонтів, у Titanokorys були фасеткові очі, рот у формі скибочки ананаса, оточений зубами, пара кігтів під головою для захоплення здобичі і тіло з рядом лопатей для плавання. Деякі радіодонти також мали великі головні панцирі, причому новий вид став одним з найбільших коли-небудь відомих.

Titanokorys gainesi належить до родини Hurdiidae, що вирізнялася з-поміж інших радіодонтів неймовірно довгою головою, вкритою тричастинним панциром, який набував незліченної кількості форм. «Їх голова була настільки великою в порівнянні з рештою тіла, що вони нагадували плавучі голови», – розповідає Джозеф Мойсюк. Представники цієї родини могли бути самого різного розміру. Найменший з них мав довжину 6-15 мм, а найбільший – відкритий в 2015 році Aegirocassis benmoulai – досягав двометрової довжини. Більшість цих тварин, мабуть, були хижаками і шукали здобич, просіюючи донні відкладення своїми головними придатками.

Новий вид отримав назву Titanokorys gainesi від грецьких слів, що означають «титан» і «шолом», що вказує на великий розмір головного панцира, а також на честь професора Роберта Гейнса, учасника багатьох експедицій, що досліджували сланці Берджесс.

Маючи орієнтовну довжину 0,5 м, Titanokorys gainesi був гігантом порівняно з більшістю тварин, що жили в морях того часу, більшість з яких ледь досягала розмірів мізинця.

«Величезний розмір цієї тварини надзвичайно вражає, це одна з найбільших коли-небудь знайдених тварин з кембрійського періоду»,-сказав доктор Жан-Бернард Каро.

Форма широкого плаского панцира Titanokorys gainesi вказує, що цей вид був адаптованим до життя поблизу морського дна. «Ці загадкові тварини, безумовно, дуже вплинули на екосистеми кембрійського дна, – каже Жан-Бернар Каро. – Їх кінцівки спереду виглядали як кілька складених один на одного граблів і могли дуже ефективно підносити все, що вони захопили своїми крихітними шипами, до рота. А величезний спинний панцир міг діяти як плуг».

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter