
Бентозух (лат. Benthosuchus, від грец. Βενθο- + σοῦχος — глибинний крокодил) — рід тріасових темноспондилів з родини Benthosuchidae. Останню відносять або до надродини Trematosauroidea, або до надродини Capitosauroidea.
Повернемо вимерлих тварин до життя
252,2–201,3 млн років тому.
Суходіл вкритий дикроїдієвою рослинністю (Dicroidium). На планеті царство архозаврів (Archosaurs): на суші домінують динозаври (Dinosauria), в океанах — іхтіозаври (Ichthyosauria) і нотозаври (Nothosauroidea), в повітрі — птерозаври (Pterosaurs). Велика кількість амфібій темноспондилів (Temnospondyli). У той самий час цинодонти (Cynodont) дрібнішають і більше набирають рис ссавців. Поява перших яйцекладних ссавців (Prototheria) і крокодилів (Crocodilia), великої кількості таксонів сучасних комах (Insecta). У морях і океанах поширені аммоніти (Ammonoidea), з’являються сучасні мадрепорові корали (Scleractinia) і перші костисті риби (Teleostei). Андійський орогенез в Південній Америці; кіммерійський в Азії; рангітатський в Новій Зеландії; закінчується хантер-бовенський орогенез на сході Австралії, Великий Вододільний хребет (225—260 млн років тому).
Бентозух (лат. Benthosuchus, від грец. Βενθο- + σοῦχος — глибинний крокодил) — рід тріасових темноспондилів з родини Benthosuchidae. Останню відносять або до надродини Trematosauroidea, або до надродини Capitosauroidea.
Nanchangosaurus — вимерлий рід водних плазунів, відомий з середнього тріасу Китаю. Він був названий на честь району Наньчан в Китаї, де і був знайдений. Довжина тварини складала біля 1 м, і, ймовірно, вона харчувалася рибою або використовувала довгі щелепи для вилову водних безхребетних. Nanchangosaurus нагадував іхтіозаврів будовою тіла і, можливо, пов’язаний з ними.
Heptasuchus – вимерлий рід псевдозухій з клади Loricata, відомий з середнього або пізнього тріасу Chugwater Group, штат Вайомінг, США. Він містить єдиний вид, Heptasuchus clarki, перша офіційна визнана равізухія або лорікатна псевдозухія, відома з Північної Америки.
Пролацерта (Prolacerta) — вимерлий рід архозавроподібних рептилій, що існував у ранньому тріасі. Скам’янілі рештки виду знайдені у басейні річки Кару у ПАР та Антарктиді. Пролацерту відносять до ряду Prolacertiformes. До цього ж ряду відносили проторозаврів (Protorosauridae) та таністрофеїв (Tanystropheidae), однак філогенічний аналіз відділив пролацерту від проторазаврів, таким чином ряд Prolacertiformes наразі є монотипічним. Плазун схожий на велику ящірку завдовжки до метра.
Морганукодон (Morganucodon, «зуби з Гламоргану», за латинською назвою цієї місцевості в «Книзі Судного дня») — один з найдавніших ссавців, що існував у пізньому тріасі та, ймовірно, вимерлий в ранньому юрському періоді. Вперше його рештки виявив у Гламоргані Вальтер Георг Кюне. Рід існував на Землі 221–210 млн років тому. Ототожнюється з еострозодоном.
Massetognathus — рід травоїдних цинодонтів родини Траверсодонтиди (Traversodontidae). Скам’янілі рештки виду знайдені у відкладеннях формування Санта-Марія на півдні Бразилії. Описаний по добре збережених рештках черепа (голотип PV 0225 T(G)). Цинодонт мешкав у середині тріасового періоду (242–235 млн років тому).
Askeptosaurus — рід вимерлих морських плазунів із ряду талатозавров (Thalattosauria) підкласу діапсид. Ймовірно, довжина Askeptosaurus становила 2 м, вага — близько 45 кг. Череп низький, з подовженою заочноямковою частиною. Очі великі, захищені склеротичними кільцями. Передпліччя і гомілки сильно вкорочені.
Augustaburiania vatagini — вимерлий вид морських діапсидних рептилій родини Tanystropheidae ряду Проторозаври (лат. Protorosauria). Вид існував у тріасовому періоді в Європі. Описаний у 2011 році російським палеонтологом А.Г.Сенніковим. Augustaburiania є найдавнішим відомим представником родини, мешкав 251-247 млн років тому.
Гігатитан (лат. Gigatitan) – це вимерлий рід титаноптерових комах (ряд Titanoptera, від грец. τιτάν – гігант і πτέρο – крило), які жили в Киргизстані в тріасовий період. Типовий вид – G. vulgaris, описаний Олександром Григоровичем Шаровим в 1968 році. Скам’янілості гігатитана були виявлені в мадигенскій формації (Madygen Formation). За життя гігатитан був хижаком, схожим на богомола з розмахом крил приблизно 33 сантиметри. Це типовий рід сімейства Gigatitanidae, в яке входять тісно пов’язані Nanotitan і Ootitan.
Лонгісквама (Longisquama) — примітивна рептилія, що існувала у тріасовому періоді, 235 млн років тому. Особливістю будови тварини є довгі пероподібні відростки на спині, які, можливо, були призначені для ширяючого польоту. Описана за неповним скелетом, який знайдений на території Киргизстану, в урочищі Мадиген Ферганської долини. Було знайдено передню частину скелета, череп і чіткі відбитки довгих лусочок, що накладаються одна на одну і які розташовувалися на задньому краю передніх кінцівок. Зараз рештки знаходяться в колекції Московського палеонтологічного інституту Академії наук Росії.