Повернемо вимерлих тварин до життя
33,9–23,03 млн років тому.
Еоцен-олігоценове вимирання. Початок розширення антарктичного заледеніння. Швидка еволюція та диверсифікація наземної фауни, особливо ссавців (Mammalia). Поява перших людиноподібних мавп. Еволюційна радіація сучасних таксонів квіткових рослин (Magnoliophyta).
Aureia — рід зубатих китів, що існував наприкінці олігоцену та на початку міоцену, приблизно 23-22 мільйони років тому. Він жив у мілководних прибережних водах, що вкривали більшу частину острову Аотеароа, сучасна Нова Зеландія. Типовий вид — Aureia rerehua.
Gualta — вимерлий рід леонтинідових нотоунгулятів. Він жив у пізньому олігоцені на території сучасної Аргентини. Типовий вид — Gualta cuyana.
Incamys — вимерлий рід шиншилоподібних гризунів, що мешкав у пізньому олігоцені (десеадан) на території сучасної Південної Америки. Скам’янілості цього роду були знайдені у формації Салла в Болівії та формаціях Агуа-де-ла-П’єдра і Сармьєнто в Аргентині.
Megalampris — вимерлий рід риб з родини опахових (Lampridae), що жив у пізньому олігоцені Нової Зеландії, близько 26 мільйонів років тому. Типовий вид — Megalampris keyesi.
Yalkaparidon — вимерлий рід австралійських сумчастих, вперше описаний у 1988 році і відомий лише з оліго-міоценових відкладів Ріверслі, північно-західний Квінсленд, Австралія.
Cadurcodon — вимерлий рід амінодонтів, що жив у період з пізнього еоцену до олігоцену. Скам’янілості були знайдені на території Монголії та Китаю. Можливо, він мав хоботок, схожий на хоботок тапіра. На це вказують знайдені риси будови черепа.
Rhynchippus (“Мордатий кінь”) — вимерлий рід ссавців-нотоунгулятів з пізнього олігоцену Південної Америки. Рід був вперше описаний Флорентіно Амегіно (Florentino Ameghino) в 1897 році, а типовим видом є R. equinus з лектотипом MACN A 52-31.
Eurygenium — вимерлий рід нотоунгулятів, що належав до родини Notohippidae. Жив у пізньому олігоцені на території сучасної Південної Америки.
Kentriodon — рід вимерлих зубатих китів родини кентріодонтових (Kentriodontidae). Kentriodon жив з пізнього олігоцену до середнього міоцену (23,03-11,1 млн років тому) в Атлантиці, Тихому океані та колишньому морі Паратетіс. Скам’янілості, відповідно, були знайдені в Північній Америці, Європі та Японії. На сьогоднішній день описано сім видів цього роду.
Fucaia — це вимерлий рід примітивних вусатих китів родини Aetiocetidae, відомий з морських відкладень еоцену та олігоцену знайдених у Канаді та США.