
Thoatherium — вимерлий рід літоптерових ссавців з раннього міоцену Аргентини. Скам’янілості представників роду були знайдені у формації Санта-Крус в Аргентині.
Повернемо вимерлих тварин до життя
23,03–5,333 млн років тому.
У Євразії продовжується альпійський орогенез; у Новій Зеландії під час кайкурського орогенезу формуються Південні Альпи. Широко поширюються ліси на планеті, трави зустрічаються повсюдно. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері знижується з 650 до 100 ppm. З’являються сучасні родини ссавців (Mammalia) і птахів (Aves). Диверсифікація коней (Equidae) і мастодонтів (Mammutidae). Поява спільного предка людиноподібних мавп (Hominoidea) і людини (Homo).
На планеті теплішає під час середньоміоценового кліматичного оптимуму. Відбувається середньоміоценове вимирання деяких таксонів.
В кінці міоцену на планеті панує прохолодний льодовиковий клімат, розвинення Східноантарктичного льодовикового щита. Відбувається висихання солоних озер замкненого басейну на місці сучасного Середземного моря — Мессінський пік солоності. Відбувається поступове розходження гілок шимпанзе і людини від спільного предка. У центральній частині Африки живе сахельантроп (Sahelanthropus tchadensis).
Thoatherium — вимерлий рід літоптерових ссавців з раннього міоцену Аргентини. Скам’янілості представників роду були знайдені у формації Санта-Крус в Аргентині.
Chilomycterus dzonotensis — вимерлий вид риб родини двозубових (Diodontidae), описаний у лютому 2025 року міжнародною групою палеонтологів. Відкриття базується на викопних рештках, знайдених у сеноті X-Nabuy, розташованому в межах формації Каррільйо Пуерто на півночі півострова Юкатан, Мексика. Ці відкладення датуються пізнім міоценом — раннім пліоценом.
Tologuica — вимерлий рід фазанових (Phasianidae) птахів. Рештки двох видів, що належать до роду, T. aurorae і T. karhui, були знайдені в середньоміоценових породах формації Оошин, в Монголії.
Kelba — вимерлий вид птолемеїдових ссавців, єдиний вид родини Kelbidae, відомий з нижнього міоцену Східної Африки. Типовий та єдиний вид — Kelba quadeemae.
Andrias scheuchzeri — вимерлий вид гігантської саламандри, що належить до роду Andrias, до якого також належать близькоспоріднені сучасні гігантські саламандри Азії. Відомий з відкладів віком від олігоцену до пліоцену, переважно з Центральної Європи, але, можливо, і на сході, в Західному Сибіру та Східному Казахстані.
Romaleodelphis — рід вимерлих архаїчних зубатих китів з раннього міоцену Ебельсбергської формації Австрії. Він мав довгі тонкі щелепи та гомодонтні зуби і кочував у морських водах Центрального Паратетису, що колись вкривав більшу частину Європи.
Namibiavis — вимерлий рід ранніх гоацинів з відкладів раннього середнього міоцену (близько 16 млн.р.т.) Намібії. Він був зібраний з Аррісдріфту, південна Намібія. Вперше його описала Сесіль Мурер-Шовіре (Cécile Mourer-Chauviré) у 2003 році, типовий вид — Namibiavis senutae.
Prosantorhinus — вимерлий рід носорогів з нижнього та середнього міоцену. Цей невеликий телеоцератиновий носорог був знайдений у Західній Європі та Азії.
Baladi — вимерлий рід комах з родини Pergidae підряду Сидячечеревні (Symphyta). Рештки виявлені в McGraths Flat, нещодавно відкритому міоценовому лагерштетті1 в центральному Новому Південному Уельсі, Австралія. Типовий вид — Baladi warru.