Повернемо вимерлих тварин до життя
358,9–298,9 млн років тому.
Планета вкрита вологими лісами на болотистих ґрунтах, що утворюють товщі покладів кам’яного вугілля. Найвищій рівень кисню в атмосфері Землі за увесь час її існування. Великі площі мілководних морів. В океанах поширені гоніатіти (Goniatite), плечоногі (Brachiopoda), мохуватки (Bryozoa), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera) та корали. Типові лепідодендрони (Lepidodendron), папороті-сигілярії (Sigillaria), каламіти (Calamites), кордаїти (Cordaites). Морські ракоскорпіони (Eurypterida) завойовують прісні водойми й переходять до амфібійного типу життя. Разом з ними лопатепері риби ризодонти (Rhizodontida) стають головними прісноводними хижаками. В океанах поширені акули, голкошкірі, особливо морські лілії (Crinoids) і морські бутони (Blastoidea), корали, плечоногі (Productida, Spiriferida), мохуватки (Bryozoa), гоніатіти[en] (Goniatite). Чисельність членистоногих трилобітів (Trilobita) і головоногих молюсків наутилоїдей (Nautiloidea) знижується. Поява літаючих комах (Pterygota), деякі представники яких сягали гігантських розмірів — меганеври (Meganeura), палеодиктиоптери (Palaeodictyoptera). У болотах з’являються перші чотириногі (Tetrapoda). Еволюційна радіація земноводних (Amphibia). Поява перших плазунів (Reptilia). Закінчується новозеландський тухуайський орогенез; розвивається герцинський орогенез (особливо активізується під кінець періоду); в Євразії розпочинається уральський орогенез. У східній частині Гондвани відбувається заледеніння.
Tarrasius problematicus – вид променеперих риб з підкласу хрящекістні риби (Chondrostei), що жив під час раннього карбону, приблизно 345 мільйонів років тому, в мілководних тропічних морях на території сучасної південної Шотландії. Це був ранній вид променеперих риб з тілом без луски, довгим хвостом, що нагадував хвіст вугра, та з суцільним спинним плавцем. Він досягав довжини до 9 см.
Typhloesus wellsi – загадкова вимерла тварина, що жила в середньому карбоні (близько 300 мільйонів років тому). Її викопні рештки були виявлені в вапняку Ведмежої ущелини (Bear Gulch Limestone) в Монтані, США.
Mazothairos enormis (лат.) – вид древніх вимерлих комах з неповним перетворенням з родини Homoiopteridae ряду Palaeodictyoptera. Єдиний відомий вид роду Mazothairos. Рештки цих комах знайдені у відкладеннях кам’яновугільного періоду палеозойської ери в штаті Іллінойс (США).
Tullimonstrum gregarium, в просторіччі відомий як Tully Monster, був м’якотілим хребетним, яке жило в неглибоких тропічних прибережних водах каламутних лиманів протягом кам’яновугільного періоду, близько 300 мільйонів років тому. Зразки тварини були знайдені тільки в формації річки Мейсон-Крік, штат Іллінойс. Там же зустрічаються рештки інших тварин, що зберігаються лише у виняткових умовах, в тому числі медуз, мальків риб та ікри. До 2016 року його класифікація була невизначеною: різні інтерпретації відносили його до молюсків, членистоногих, конодонтів або до одного з численних типів червів.
Saivodus – це рід великих вимерлих акул-ктенакантів, який був одним із головних хижаків раннього карбонового періоду (Міссісіпій, 335-340 мільйонів років тому). Відомі також знахідки Saivodus і з пермського періоду. Ктенаканти – далекі родичі сучасних акул, котрі протягом пізнього міссісіпію досягли своєї найбільшої диверсифікації у всьому світі. Для цих акул характерними є два спинних плавці, з великими шипами. Власне, за плавниковим шипом групу і було описано, більшість представників також відомі по плавникових шипах.
Microbrachis (“мала рука”) – вимерлий рід лепоспонділових амфібій з пізньокарбонової-ранньопермської формації Кладно Чеської Республіки. Мікробрахіс був видовженою істотою, схожою на саламандру, довжиною близько 15 сантиметрів із понад 40 хребцями замість середніх 15–26 у сучасних саламандр. Він мав маленькі кінцівки, і, ймовірно, плавав, звиваючись з боку в бік, як це роблять риби.