Повернемо вимерлих тварин до життя
358,9–298,9 млн років тому.
Планета вкрита вологими лісами на болотистих ґрунтах, що утворюють товщі покладів кам’яного вугілля. Найвищій рівень кисню в атмосфері Землі за увесь час її існування. Великі площі мілководних морів. В океанах поширені гоніатіти (Goniatite), плечоногі (Brachiopoda), мохуватки (Bryozoa), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera) та корали. Типові лепідодендрони (Lepidodendron), папороті-сигілярії (Sigillaria), каламіти (Calamites), кордаїти (Cordaites). Морські ракоскорпіони (Eurypterida) завойовують прісні водойми й переходять до амфібійного типу життя. Разом з ними лопатепері риби ризодонти (Rhizodontida) стають головними прісноводними хижаками. В океанах поширені акули, голкошкірі, особливо морські лілії (Crinoids) і морські бутони (Blastoidea), корали, плечоногі (Productida, Spiriferida), мохуватки (Bryozoa), гоніатіти[en] (Goniatite). Чисельність членистоногих трилобітів (Trilobita) і головоногих молюсків наутилоїдей (Nautiloidea) знижується. Поява літаючих комах (Pterygota), деякі представники яких сягали гігантських розмірів — меганеври (Meganeura), палеодиктиоптери (Palaeodictyoptera). У болотах з’являються перші чотириногі (Tetrapoda). Еволюційна радіація земноводних (Amphibia). Поява перших плазунів (Reptilia). Закінчується новозеландський тухуайський орогенез; розвивається герцинський орогенез (особливо активізується під кінець періоду); в Євразії розпочинається уральський орогенез. У східній частині Гондвани відбувається заледеніння.
Theiatitan — викопний рід крилатих комах, єдиний у складі монотипової родини Theiatitanidae. Найдавніший представник вимерлого ряду титаноптерів. Ці комахи мали зону розширених комірок в крилі, які, ймовірно, використовували для світло- або звукової комунікації. Таким чином комахи могли рятуватись від хижаків чи шукати собі статевих партнерів. Рештки відомі з кам’яновугільного періоду Франції. Типовий вид і єдиний вид — Theiatitan azari.
Eophrynus — вимерлий рід павукоподібних з вимерлого ряду Trigonotarbida, що мешкав у пізньому кам’яновугільному періоді в Європі. Вперше рід був описаний у 1871 році геологом Генрі Вудвордом (Henry Woodward). Родова назва походить від грецького слова Eo, що означає “світанок”, і Phrynus, сучасного роду павуків-фринів (ряд Amblypygi).
Clepsydrops — вимерлий рід примітивних синапсид відомий з початку пізнього карбону, споріднений з Archaeothyris. У старій літературі до клепсидропсів часто відносили дрібні види ранньопермських сфенакодонтних пелікозаврів диметродонів (Dimetrodon).
Esconites — рід еуніцидних багатощетинкових червів, відомих з конкрецій карбонової біоти Мазон-Крік (фауна Ессексу). Типовий вид — Esconites zelus.
Termonerpeton — рід карбонових тетрапод з Шотландії, що жив близько 336 мільйонів років тому. Єдиний вид — Termonerpeton markrydactylus.
Barameda — рід ризодонтових лопатеперих риб, які жили в турнейському віці на початку кам’яновугільного періоду в Австралії. Скам’янілості роду були знайдені в формації Снігових рівнин. Найбільший представник роду, Barameda decipiens, досягав приблизно 3-4 метрів у довжину, тоді як найменший, B. mitchelli, за оцінками, мав довжину близько 35 сантиметрів.
Arthrolycosa — вимерлий рід павукоподібних, можливо, павуків, що жив близько 300-250 мільйонів років тому. Родове ім’я означає “павук-вовк з суглобами”.
Kreischeria — рід вимерлих тригонотарбідних павукоподібних, відомих з кам’яновугільного періоду Німеччини. У новому описі роду вид Kreischeria wiedei був визнаний Рьослером (Rößler) і Данлопом (Dunlop) найбільшим з усіх тригонтарбід. Він досягав близько 51 міліметра в довжину.
Protophasma — вимерлий рід лускокрилих комах з кам’яновугільного періоду Європи та Північної Америки. Родове ім’я означає “перший фантом”.
Melanedaphodon — рід едафозаврових синапсидів, що мешкали в Північній Америці в епоху пізнього карбону. Декілька анатомічних ознак Melanedaphodon інтерпретуються як пристосування до всеїдності та травоїдності з низьким вмістом клітковини.