Theiatitan — викопний рід крилатих комах, єдиний у складі монотипової родини Theiatitanidae. Найдавніший представник вимерлого ряду титаноптерів. Ці комахи мали зону розширених комірок в крилі, які, ймовірно, використовували для світло- або звукової комунікації. Таким чином комахи могли рятуватись від хижаків чи шукати собі статевих партнерів. Рештки відомі з кам’яновугільного періоду Франції. Типовий вид і єдиний вид — Theiatitan azari.
Родова назва Theiatitan походить від імені титаніди Тейя (Theia, дочка Урана і Геї) з давньогрецької міфології, тоді як titan це звичайний суфікс для представників Titanoptera. Видову назву azari дано в честь палеоентомолога професора Дані Азара (Dany Azar, Lebanese University, Бейрут, Ліван).
Це крилаті комахи середнього розміру. Довжина переднього крила близько 3 см. Від близьких видів Theiatitan відрізняється особливостями жилкування крил. Крило тегмінізоване, з вирівняними дрібними шипами на дорсальному боці поздовжніх жилок. Основні жилки не S-подібної форми. RP — довгий і прямий. Наявні розширені зони між жилками RP і M, гілками M, M і CuA, а також між CuA і заднім краєм крила. Присутні численні увігнуті прожилки, перпендикулярні основним жилкам у цих зонах, що розділяють осередки, кожен з опуклою поверхнею. Частина CuA базальна від його злиття з CuPaα; дистальна частина CuA (+ CuPaα) дуже довга і дистально паралельна задньому краю крила. Вільні гілки CuPaα та CuPaβ короткі, не доходять до середини крила (у цій частині крила відсутні).
На думку вчених, жилкування надкрила T. azari свідчить, що цей вид використовував крила для комунікації з родичами. На даний момент це найдавніший вид комах, який освоїв подібний спосіб спілкування. Попередній рекорд належав Permostridulus brongniarti, комасі з не до кінця ясним систематичним положенням, яка жила на території сучасної Франції приблизно на 50 мільйонів років пізніше за T. azari і, ймовірно, скрекотала крилами.
Утім, автори не впевнені, як саме T. azari та інші титаноптери спілкувалися за допомогою крил. Традиційну точку зору, згідно з якою ці комахи скрекотали надкрилами подібно до цвіркунів, вони вважають сумнівною. Річ у тім, що, незважаючи на наявність “резонаторів” різного розміру на надкрилах титаноптерів, нікому досі не вдавалося виявити на їхніх крилах, кінцівках або тілі анатомічні структури, необхідні для вироблення скрекоту. Крім того, будова крил титаноптерів виключає, що вони могли стукати крилами. При цьому розташування жилок на надкрилах деяких титаноптерів, включно з T. azari, нагадує таке в комах із надродини саранових (Acridoidea), які вміють виробляти тріск крилами під час польоту або різко розкриваючи їх (цей процес називають крепітацією). Більшість титаноптер, судячи зі співвідношення розмаху крил і довжини тіла, були поганими літунами, проте вони могли тріщати крилами, сидячи на гілці дерева.
Вчені також припускають, що крила слугували окремим видам титаноптерів не для акустичної, а для візуальної комунікації. Деякі сучасні комахи, наприклад, низка видів прямокрилих, метеликів, бабок і двокрилих, спілкуються, виробляючи спалахи світла за допомогою відбивних поверхонь на особливих ділянках крил. Можливо, що аналогічна поведінка була характерна і для титаноптер, наприклад, для тріасового Clatrotitan andersoni, чиї надкрила здаються особливо спеціалізованими.
“Резонатори” на крилах титаноптерид були дуже різноманітними за формою та розміром, тож одні види цих комах, наприклад, C. andersoni, імовірно, спілкувалися за допомогою світлових спалахів, тоді як інші, включно з T. azari, тріщали крилами. Не виключено, що ціла низка видів використовувала відразу обидва способи комунікації — до таких автори відносять тріасового Gigatitan vulgaris. Причому здатність видавати звуки могла служити титаноптерам не тільки для залучення партнерів і відлякування конкурентів, а й як захисний механізм проти хижаків.
Вид Theiatitan azari було вперше описано за відбитками у 2021 році та виділено в монотиповий рід Theiatitan і родину Theiatitanidae. Відбитки виявлено в Liévin, Avion, Па-де-Кале, Франція, верхній ярус середнього відділу кам’яновугільної системи (московський ярус). Theiatitan azari це перший представник Titanoptera з кам’яновугільного періоду (~310 млн років тому). Раніше представнику ряду були відомі лише з пермі та тріасу. Породи ярусу датуються інтервалом 315-307 млн років тому.
Скам’янілості
b— базальна частина відбитка. c — реконструкція. Масштабні шкали — 2 мм (a), 1 мм (b-c).
Джерела
- https://ru.wikipedia.org/wiki/Theiatitan_azari
- https://nplus1.ru/news/2021/07/08/theiatitan-azari
- https://www.researchgate.net/publication/353109935_Sound_vs_light_wing-based_communication_in_Carboniferous_insects
- https://www.deviantart.com/olmagon/art/Rainbow-Wings-895979969
- https://en.wikipedia.org/wiki/Titanoptera