Telmatomyia — вимерлий рід двокрилих з підродини Podonominae родини дзвінцевих (Chironomidae), описаний на підставі викопних решток з місцевості Талбрагар (Новий Південний Уельс, Австралія). Типовий і поки єдиний вид — Telmatomyia talbragarica. Він датується юрським періодом (приблизно 151 млн років).
Рід і вид були описані міжнародною групою палеоентомологів. Назва роду походить від грецьких коренів, що можна перекласти як «муха/комар із стоячої води» (telma — «стояча вода», myia — «муха»). Видова назва talbragarica вказує на місцевість, де був знайдений типовий екземпляр — Talbragar Fossil Fish Bed.
Матеріал включає добре збережені екземпляри — лялечки й імаго, які зберегли значущі морфологічні деталі. У лялечкової стадії виявлено термінальний присмоктувальний диск, що дозволяв фіксуватися на субстраті; така структура до цього найчастіше асоціювалася з морськими формами, тому її знахідка в прісноводному контексті є неочікуваною. Розміри лялечок у описаних екземплярів відносно великі для хірономід і становили приблизно 9–14 мм.
Рештки Telmatomyia походять із покладів Talbragar Fossil Fish Bed у центральних районах Нового Південного Уельсу. Осади Talbragar датуються верхнім юрським віком, близько 150–151 млн років тому. Це робить Telmatomyia talbragarica одним із найдавніших відомих представників хірономід у Південній півкулі.
Седиментаційні й тектонічні дані з Талбрагара свідчать про прісноводне (озерне) середовище осадконакопичення. Наявність у лялечки Telmatomyia присмоктувального апарату інтерпретується як адаптація до закріплення в потоці або на субстраті прісноводної екосистеми. Відкриття підриває попередні уявлення, згідно з якими прикріплювальні структури серед хірономід були притаманні морським лініям. Це свідчить про більш давню і складну історію освоєння прісних біотопів у групі. Крім того, знахідка має біогеографічне значення: вона підтримує гіпотезу про можливе походження підродини Podonominae або споріднених ліній у давній Гондвані.
Скам’янілості
